« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 630—640

УДК [[39:001.89]:930.2](477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.630

ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗВІДКИ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Василь

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. Серед історичних дисциплін у науковій діяльності Г. Дем’яна помітне місце зайняла етнографія. Основу пропонованої статті склали його розвідки, пов’язані з вивченням традиційної культури, побуту українського народу. В центрі польові записи, коли інформація черпалася безпосередньо від носіїв у формі індивідуального спостереження. Важливий огляд доробку окремих етнографів, які своїми працями збагатили теоретико-методологічну й аналітичну базу в цій ділянці. Сукупно вони склали предмет дослідження.

Мета статті — висвітлити багатоаспектність етнографічних досліджень Г. Дем’яна в галузі матеріальної та духовної народної культури українців, а також ознайомити з доробком різних представників цієї науки.

Джерельною базою для написання пропонованої публікації стали статті, надруковані в різних періодичних та книжкових виданнях, архівні матеріали, які зберігаються у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: етнографія, музичні інструменти, кушнірство, пасічництво, транспорт, дослідники.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Бойківщина. Т. 6. Матеріали наукової експедиції 1979 року в зону будівництва водосховища на ріці Стрий: Календарна та родинна обрядовість. Зібр. Г. Дем’ян. Львів, 1981. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, етнології та фольклористики ім. М.Т. Рильського. Ф. 14-Б. Од. зб. 466 д. Арк. 7—82.
  • 2. Бойківщина. Т. 6. Матеріали наукової експедиції 1979 року в зону будівництва водосховища на ріці Стрий: Писанкарство. Зібр. Г. Дем’ян. Львів, 1981. Арк. 84—117.
  • 3. Булик З.В., Дем’ян Г.В. Народні музичні інструменти. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 265—269.
  • 4. Булик З.В., Дем’ян Г.В. Народні музичні інструменти Бойківщини. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки НАН України імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 35. 30 арк.
  • 5. Горинь Г. Шкіряні промисли. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1983. С. 123.
  • 6. Бойківське кушнірство. Матеріали. Із етнографічних записів Г. Дем’яна. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 233. 69 арк.
  • 7. Дем’ян Г. Кушнірство. Довге. Домашній архів Г. Дем’яна. Зошит № 1. Арк. 61—71.
  • 8. Дем’ян Г.В. Пасічництво. Веренчанка, 1982. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України. Ф. 207. Од. зб. 98. Арк. 13—15.
  • 9. Транспортні засоби і дороги в Українських Карпатах. Етнографічні та фольклорні матеріали. Зібр. Г. Дем’ян. Архів Інституту народознавства. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 325. 110 арк.
  • 10. Дем’ян Г. Билень Михайло. Мистецтво України. Енци­кло­педія. Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 195.
  • 11. Дем’ян Г. Билень Михайло. Мистецтво України. Біографічний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1997. С. 58.
  • 12. Дем’ян Г. Билень Михайло. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки НАН України імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 50. 2 арк.
  • 13. Франко І. Вірші Степана Шепедія. Записки НТШ. Львів, 1896. Т. 11. С. 2—3.
  • 14. Дем’ян Г. Скільський Петро Хомович. Домашній архів Г. Дем’яна. Статті, повідомлення, матеріали. Т. 10. Арк. 105.
  • 15. Дем’ян Г. Творець, збирач і популяризатор вишивки. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки НАН України імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 43. 2 арк.
  • 16. Дем’ян Г. Два кольори мої на полотні. Прапор перемоги (Заставна). 1987. 13 червня.
  • 17. Дем’ян Г. Бачинська Ольга Антонівна. Мистецтво України. Енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 168.
  • 18. Дем’ян Г.В. Бачинська Ольга Антонівна. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2001. Т. 1. С. 331—332.          
  • 19. Бачинська О. Матеріали про життя і діяльність. Зібр. Г.В. Дем’ян. 1985. Ч. І. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки НАН України імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 44. 94 арк.
  • 20. Дем’ян Г. Етнографічна діяльність Михайла Скорика. Літопис Бойківщини. 1982. Ч. 1; Ч. 2. С. 25—30.
  • 21. Скорик М. З джерел писанкового орнаменту. Питання генезису рослинних мотивів. Наша культура (Варшава). 1980. № 3. С. 11—12; № 4. С. 4—7.
  • 22. Дем’ян Г. Михайло Скорик. Таланти Бойківщини. Львів: Каменяр, 1991. С. 228—240.
  • 23. Дем’ян Г. Вчений-етнограф С. Павлюк. Радянська Верховина (Сколе). 1988. 5 березня.
  • 24. Дем’ян Г. Степан Павлюк. Таланти Бойківщини. С. 264—269.
  • 25. Дем’ян Г. Талант і невтомність (До 50-річчя з дня народження Василя Скуратівського). Червоний прапор (Самбір). 1989. 27 жовтня.
  • 26. Дем’ян Г. Талант і невтомність. Берегиня. 2006. № 1. С. 32—35.
  • 27. Дем’ян Г. Нащадок Берегині. Культура і життя. 1992. 22 лютого.
  • 28. Дем’ян Г. Пізнаючи традиції. Київська правда. 1993. 2 березня.
  • 29. Дем’ян Г. Невтомний дослідник і захисник національної духовності. Визвольний шлях. 2000. Кн. 1. С. 62—68.
  • 30. Скуратівський В. Бортництво в Київській Русі. Етнографія Києва і Київщини: традиції й сучасність. Київ: Наукова думка, 1986. С. 60—65.
  • 31. Скуратівський В.Т. Берегиня: Художні оповіді, новели. Київ: Рад. письменник, 1987. 278 с.
  • 32. Дем’ян Г. «Берегиня» — сестра «Краянина». Домашній архів Г. Дем’яна. Статті, повідомлення, матеріали. Т. 10. Арк. 39—43.
  • 33. Скуратівський В. Посвіт: Художні оповіді, новели. Київ: Молодь, 1988. 172 с.
  • 34. Скуратівський В. Покуть. Київ: Довіра, 1992. 240 с.
  • 35. Скуратівський В. Дідух: Свята українського народу. Київ: Освіта, 1995. 272 с.
  • 36. Скуратівський В. Народний календар з глибини Полісся. Древляни. Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. Львів: Ін-т народознавства НАН України. С. 283—287.
  • 37. Дем’ян Г. Невтомний дослідник і захисник національної духовності. С. 68.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »