« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 524—542

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.524

ТРАДИЦІЙНЕ СІЛЬСЬКЕ ЖИТЛО ТРЕТЬОЇ ЧВЕРТІ ХІХ ст. НА ТЕРЕНАХ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (за джерельними матеріалами)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства
  • Національної академії наук України,
  • відділ історичної етнології,
  • Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000,
  • м. Львів, Україна
  • Контакти: radovychroman@gmail.com

Анотація. З’ясування специфіки осель, їх конструктивних елементів тощо, які побутували у певний період в окремих етнографічних регіонах (та районах) для етнологічної науки сьогодення є надзвичайно актуальним. У роботі автор ставить перед собою мету, на основі аналізу джерельних матеріалу з’ясувати особливості традиційного будівництва жител (планування, техніка будівництва, специфіка дахів, віконних отворів, інтер’єру тощо), які характеризують оселі третьої чверті ХІХ ст. на теренах колишньої Подільської губернії. Об’єктом дослідження є традиційне будівництво, а предметом — народне житло. Методологічною основою дослідження слугує принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: ретроспективного, типологічного, комплексного та аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює усі повіти колишньої Подільської губернії, хронологічні межі дослідження — третя чверть ХІХ ст.; верхня хронологічна межа — 1873 рік. Робота написана на основі збірника «Матеріали для дослідження Подільської губернії в статистичному і господарському відношеннях», зміст якого формують статистичні та господарські відомості, зібрані кореспондентами (1871—1872 рр.) в окремих повітах Подільської губернії.

Ключові слова: Подільська губернія, житло, техніка будівництва, планування, вікна, дах.

Надійшла 20.04.2021

Список використаних джерел

  • 1. Матеріалы для изслѣдованія Подольской губерніи въ статистическомъ и хозяйсвенномъ отношеніяхъ. Каменецъ-Подольскъ: Типографія Губернскаго Управленія, 1873. 226 с.
  • 2. Грацианская Н.Н., Листова Н.М., Токарев С.А. Введение. Типология народного жилища в странах зарубежной Европы. Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. Москва: Наука, 1968. С. 3—11.
  • 3. Зеленинъ Д.К. Описаніе рукописей ученаго архива Императорскаго русскаго географическаго общества. Петроградъ: Типографія А.В. Орлова, 1916. Вып. ІІІ. С. 989—1279.
  • 4. Zawadzki W. Obrazy Rusi Cherwonej (Z rysunkami J. Kossaka). Poznaс: Nakіadem Jana Џupaсskiego, 1869. 80 s.
  • 5. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського на­роду. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 39—218.
  • 6. Русов М.А. Поселенія и постройки крестьянъ Полтавской губерніи. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьковъ: Печатное дъло, 1902. Т. ХІІІ. С. 72—120.(Труды Харьковскаго предварительнаго комитета по устройству ХІІ археологическаго съезда. Т. ІІ. Ч. І—ІІ).
  • 7. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  • 8. Свидницький А. Люборацькі. Свидницький А. Ро­ман, оповідання, нариси. Київ: Наукова думка, 1985. С. 27—210.
  • 9. Колтатів С. Культура Вільховечан. Будівництво в с. Віль­ховець над Дністром давно і тепер. Матеріали опрацював і підготував М. Глушко. Літопис Бор­щівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів: Джерело, 1993. Вип. ІV. С. 57—66.
  • 10. Чубинский П.П. Малороссы Юго-Западного края: жилище, утварь, хозяйственные постройки и орудия. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Русским Географическим обществом Юго-Западного отдела. СПб., 1877. Т. 7. Вып. 2. С. 339—606.
  • 11. Свирида Р. Традиції народного будівництва. Шев­чен­ків край. Київ, 2009. С. 350—363.
  • 12. Радович Р. Традиційне житло Покуття: техніка і технологія спорудження стін (ХІХ — перша половина ХХ ст.). Плісненські старожитності. Збірник науко­вих праць. Львів: Растр-7, 2017. Вип. 2. С. 27—61.
  • 13. Радович Р. Традиційне житло Буковинського Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 2020. № 2. С. 277—292.
  • 14. Радович Р. Традиційне житло на півночі етнографічної Волині: особливості та волинсько-поліські паралелі (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Народознавчі зошити. 2012. № 2. С. 201—217.
  • 15. Климович Ю., Чубинська К. Історико-статистичні описи приходів як етнографічне джерело. Народна творчість та етнографія. 1969. № 3 С. 41—45.
  • 16. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами Хмельницької області). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. Вип. 45. С. 437—462.
  • 17. Радович Р. Поліське житло: культурно генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 852 с.
  • 18. Раппопорт П.А. Древнерусское жилище. Археология СССР: САИ. Ленинград: Наука, 1975. Вып. Е 1—32. 178 с.
  • 19. [Б. а.]. Быт Малорусскаго крестьянина (Преимущественно въ Полтавской губерніи). Этнографическій сборникъ. Санктпетербургъ, 1858. С. 19—46.
  • 20. Архів Музею народної архітектури та побуту Львові. Ф. Матеріали експедицій. Спр. 3В-92. 77 арк.
  • 21. Падалка Л.В. Что сказало населеніе Полтавской губерніи о своемъ старомъ бытѣ. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Полтава, 1905. Вып. 2. С. 22—29.
  • 22. Русов А.А. Опісание Черниговской губерніи. Чернигов: Типографія Губернского Земства, 1899. Т. 2. 377 с.
  • 23. Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці: Молодий будівельник, 2000. 208 с.
  • 24. Колтатів С. Культура Вільховечан. Предмети хатньої обстановки в с. Вільховець над Дністром. Матеріали опрацював і підготував М. Глушко. Літопис Борщів­щини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів, 1994. Вип. V. С. 42—55.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »