« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 938—946

УДК 745/749(=161.2)”20″:351.858

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.938

ЕТНІЧНІ СМИСЛИ ТВОРЧИХ ПРАКТИК УКРАЇНЦІВ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • завідувачка відділу народного мистецтва,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Аналіз трактування мистцями культурного та мистецького спадку українців у сучасних творчих практиках, з’ясування їх місця та ролі у мистецькому процесі початку ХХІ ст. належить до пріоритетних завдань гуманітарної науки й, у тому числі, потребує мистецтвознавчого погляду з метою розуміння реального стану мистецтва та перспективи його розвитку. Актуальність теми стверджує активізація осмислення та сучасної інтерпретації художньої спадщини українців, які набрали виняткової значимості у період Революції Гідності та війни на сході Україні.

У статті у контексті тенденцій розвитку українського суспільства та культури початку ХХІ ст. розкрито особливості прояву етнічності у творчих практиках мистців. Наголошено на особливій ролі народного декоративно-ужит­кового мистецтва, з’ясовано його вплив на формування національної свідомості та патріотичної громадянської позиції українців, зокрема висвітлено нове прочитання етнічної символіки, спричинене подіями Революції Гідності та війни на сході України, у зв’язку з якими мистецькі практики набрали виняткової актуальності.

Джерельною базою статті є спостереження авторки за сучасними творчими практиками мистців, інформація з Інтернет-джерел.

Дослідження проведено на основі методів герменевтики тамистецтвознавчого аналізу,системного і аксіологічного підходів.

Ключові слова: Україна, етнос, етнічність, декоративне-ужиткове мистецтво, смисл, творча практика, мистецька спадщина.

Надійшла 3.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Павлюк С.П. Енциклопедичний словник понять і термінів з етнології. [2-ге вид, перероб. і допов.]. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2020. 447  с.
  • 2. Марухняк Й. У львівському гарнізонному храмі Петра і Павла відкрилась благодійна виставка-аукціон. URL: https://day.kyiv.ua/uk/news/140716-u-lvivsko­mu-garnizonnomu-hrami-petra-i-pavla-vidkry­las-blago­diyna-vystavka-aukcion (дата звернення: 30.07.2021).
  • 3. Пастернак Н. «Митці — воїнам». Культура і життя. 2016. 15 лип. С. 12.
  • 4. Кисельов К. Роман Бончук написав 27-метрову кар­тину про Євромайдан. URL: https://gazeta.ua/ru/articles/culture-newspaper/_roman-bonchuk-napisal-27metrovuyu-kartinu-o-evro­majdane/ 624593?mobile=true (дата звернення: 30.07.2021).
  • 5. Прикарпатський художник намалював ікону-триптих «Небесна Сотня». URL: https://www.radiosvoboda.org/a/25321634.html (дата звернення: 30.07.2021).
  • 6. Шот М. Аура розмальованих касок. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/aura-rozmalovanih-kasok/ (дата звернення: 30.07.2021).
  • 7. Брик А. Мистецтво війни: тернополяни розмальовують армійські шоломи. URL: https://nday.te.ua/mystetstvo-vijny-ternopolyany-rozmalovuyut-armijski-sholomy/ (дата звернення: 30.07.2021).
  • 8. Вишиту карту «Україна — разом!» представлено у парламенті як символ прагнення українців до національної єдності та міцної державності. URL: https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/166512.html; http://artukraine.com.ua/a/ridicule–uroki-truda-ot-ukrainskikh-khudozhnic/#.WwWBWO6FPIW (дата звернення: 30.07.2021).
  • 9. Буланова-Дувалко Л. «Ridicule»: Уроки праці від українських художників. URL: http://artukraine.com.ua/a/ridicule–uroki-truda-ot-ukrainskikh-khudozhnic/#.WwWBWO6FPIW (дата звернення: 30.07.2021).
  • 10. Вишивка ХХI століття: замість голки та ниток — плитка і цемент. У Вінниці завершують «вишивати» центральний вхід у міський парк. URL: https://vn.depo.ua/rus/vn/vishivka-hhi-stolit­tya-zamist-golki-ta-nitok-plitka-i-21082015195500 (дата звернення: 30.07.2021).
  • 11. Вінницькі школярі розмалювали 85 метрів паркану школи у вишиванку. URL: https://hromadskeradio.org/ru/news/2016/08/30/vinnycki-uchni-rozmalyuvaly-85-metriv-parkanu-shkoly-u-vyshyvanku-video?page=3 (дата звернення: 30.07.2021).
  • 12. На Черкащині створять унікальний артоб’єкт «Серце України». URL: https://www.ukrinform.ua/rub­ric-tourism/3285751-na-cerkasini-stvorat-unikalnij-artobekt-serce-ukraini.html (дата звернення: 30.07.2021).
  • 13. Метельський Р. «Тиша» та «Мамаєва сорочка» від Ярослави Ткачук та Олі Кравченко. URL: http://photo-lviv.in.ua/tysha-ta-mamajeva-sorochka-vid-yaroslavy-tkachuk-ta-oli-kravchenko/ (дата звернення: 30.07.2021).
  • 14. Солонець О. Євромайдан на витинанках. Черкаський митець Микола Теліженко створює цикл робіт, присвячених останнім подіям в Україні. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/ievromaydan-na-vitinankah (дата звернення: 30.07.2021).
  • 15. Герус Л. Шопка в українській християнській традиції: генеза, історія, символіка. Народознавчі зошити. 2017. № 3 (135). С. 579—595.
  • 16. Герус Л.М. Обрядовий хліб як мистецький артефакт. Мистецтвознавство’13: наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 2013. С. 29—38.
  • 17. Качур К. Випеченими птахами з тіста фольклористи вшанували загиблих на Майдані. URL: https://honchar.org.ua/p/vypechenymy-ptahamy-z-tista-folklorysty-vshanuvaly-zahyblyh-na-majdani/? nggpage=2 (дата звернення: 30.07.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »