« 2021. № 5 (161)

Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161).  С. 1184—1193

УДК 787.1(477.52)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1184

НАРОДНЕ СКРИПКОВЕ МУЗИКУВАННЯ НА НЕДРИГАЙЛІВЩИНІ (СЕРЕДИНА — ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

ГАВРИЛЕНКО Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5892-3129
  • аспірантка, Сумський державний університет,
  • начальник відділу нематеріальної культурної спадщини,
  • Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв,
  • вул. Петропавлівська, 49, 40000, м. Суми, Україна,
  • Контакти: e-mail: viktoriavangogh@gmail.com

Анотація. Локальні осередки народного скрипкового музикування на Сумщині досі не досліджені та не висвітлені у наукових публікаціях, що актуалізує наше дослідження. Метою статті є окреслення особливостей традиційного скрипкового музикування у селищі Недригайлів та прилеглій території у середині — другій половині ХХ століття. Для досягнення мети застосовано метод польових досліджень. Ареалом дослідження обрано територію Недригайлівщини (до 2021 року окремий адміністративний район, нині — Роменський район Сумської області). Необхідні для статті дані були зібрані шляхом інтерв’ювання скрипалів та інших музикантів, а також старожилів селища Недригайлів, сіл Вільшана, Сакуниха, Засулля, Білоярське. На етапі опрацювання експедиційних матеріалів застосовано методи аналізу та узагальнення. Наукова новизна. До наукового обігу введені польові матеріали з локального осередку побутування скрипкової традиції на Сумщині.

Висновки. Специфіка місцевого скрипкового виконавства передбачала використання типових технічних прийомів гри, а традиційний репертуар музик-скрипалів складався переважно з українських танців та незначної кількості напливових. Спосіб переймання скрипкової традиції молодшими скрипалями полягав у самостійному опануванні гри шляхом зосередженого багаторазового прослуховування гри старших скрипалів.

Ключові слова: скрипкове музикування, весілля, «грище», «веснянка», музики, скрипаль, Недригайлів.

Надійшла 9.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. Упоряд. О. Пірко, О. Гуржій; редкол. П. Сохань та ін. Київ: Наукова думка, 1991. 222 с.
  • 2. Арандаренко Н. Записки о Полтавской губернии, составленныя в 1846 году. Часть ІІ. Полтава, 1849. 191 с.
  • 3. Сумцов М. Слобожане. Історично-етнографічна розвідка. Харків: Союз, 1918. 238 с.
  • 4. Быт малорусскаго крестьянина (преимущественно в Полтавской губерніи). Этнографический сборник. Выпуск ІІІ. Санкт-Петербург, 1858. С. 19—46.
  • 5. Гринченко Б. Этнографическіе матеріалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерніях. Выпуск 1. Чернигов, 1895. 308 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »