« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1435—1440

УДК [791.046:316.37]”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1435

ОБРАЗ «ЧУЖОГО» В РАДЯНСЬКОМУ КІНЕМАТОГРАФІ ТА (ПОСТ)РАДЯНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ

ТХОРЖЕВСЬКА Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4696-4636
  • кандидатка історичних наук, доцентка,
  • доцентка кафедри нових медіа та медіадизайну
  • ОНУ імені І.І. Мечникова
  • Контакти: e-mail: tvtchor@gmail.com

Анотація. Статтю присвячено проблемі конструювання ідентичності. Ця проблема є актуальною і разом з тим абсолютно неосяжною. Ідентичність є міфологічною, оскільки міф впорядковує світ і визначає світогляд. Міфи колективні (зокрема державні) творяться свідомо елітами. Новостворена міфологія, яка є підґрунтям ідентичності, повинна корелювати з колективною пам’яттю суспільства. Радянський кінематограф був одним з інструментів творення радянського міфу. Проблема полягає у тому, як саме його сюжети корелювали (корелюють) з «колективною пам’яттю». 

На сконструйованій радянській міфологія побудована ідентичність, яка продовжує існувати. Якими способами вона творилася і в який спосіб побутує сьогодні — проблема, яку необхідно досліджувати. Звісно, проблема є неосяжною і варто її обмежити. Для такого обмеження добре підходить аналіз окремих радянських кінострічок 1960—1980-х рр. (хронологічні межі дослідження). Отже, кінцевою метою роботи є аналіз радянських кінострічок як інструментів творіння ідентичності.

Ключові слова: ідентичність, міфологія, колективна пам’ять, радянський кінематограф.

Надійшла 7.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Бруйбекер Р., Купер Ф. За пределами идентичности. Ab imperio. 2002.С. 131—140. URL: http://abimperio.net/books/Myths_and_Misconceptions.pdf.
  • 2. Джадт Т. Пограничний народ. Критика. 2010. Серпень. URL: http://krytyka.com/ua
  • 3. Schöpflin George, Geoffrey, A. (Ed.). (1997). «The Functions of Myth and a Taxonomy of Myths». In Myths and Nationhood. P. 19—36.
  • 4. Льюис К. Похороны великого мифа. URL: http://azbyka.ru/poxorony-velikogo-mifa. 
  • 5. Чернявская Ю. Идентичность на фоне мифа. Антропологический форум. 2008. № 8. С. 198—226.
  • 6. Колаковський Л. Мої правильні погляди на все. Київ: Києво-Могилянська академія, 2005. 278 с. 
  • 7. Грицак Я. Історики і час. УКУ. URL: http://ucu.edu.ua/library/9077/.
  • 8. Эдельман О. Легенды и мифы Советского Союза. 1999. Логос. URL: http://www.ruthenia.ru/logos/num ber/1999_05/1999_5_15.htm.
  • 9. Федевич К. Бандера глазами простых росиян. Zaxid.net. 2009.URL: http://zaxid.net/news/showVideos.do.
  • 10. Кісь Р. Глобальне — національне — локальне. Соціальна антропологія культурного простору. Львів: Коло, 2021. 360 с.
  • 11. Тхоржевська Т. Стереотипні уявлення православних про «штунду». Історія релігій в Україні. Науковий що річник. Книга І. Львів, 2011. С. 72—78.
  • 12. Львов А. Кровь и маца: тексты, практики, смыслы. Религиозные практики в современной России: Сборник статей. Под ред. К. Русселе и А. Агаджаняна. 2006. С. 51—68. URL: http://lvov.judaica.spb.ru/blood-libel.shtml.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »