КАРАЇМИ В МІЖВОЄННІЙ ГАЛИЧИНІ | Народознавчі Зошити

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1457—1467

УДК 930.2:94(477.83/.86=512.1)”191/193″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1457

КАРАЇМИ В КУЛЬТУРНІЙ МОЗАЇЦІ МІЖВОЄННОЇ ГАЛИЧИНИ (за матеріалами часопису «Myśl karaimska»)

ЧОРНІЙ Петро

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4521-9597
кандидат історичних наук, науковий співробітник,
Інститут народознавства НАН України,
відділ соціальної антропології,
проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
Контакти: e-mail: p.chorniy@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — з’ясувати, хто такі караїми, коли та за яких умов вони потрапили до Галичини; як караїмам вдавалося зберігати свою ідентичність та окремішність впродовж багатьох століть; вивчити особливості громадського урядування галицької караїмської релігійної громади впродовж 1920—1930-х рр., їхні традиції і практики мережевої комунікації та інституційного управління в межах Галичини та міжвоєнної Польщі загалом.

Джерельною основою дослідження є матеріали провідного інтелектуального часопису «Myśl karaimska» («Караїмська думка»), на якому гуманітаристи презентували свої караїмознавчі студії — історичні, етнографічні, лінгвістичні, релігієзнавчі, антропологічні та культурологічні дослідження, а також хроніки найважливіших подій з життя караїмських громад міжвоєнної Польщі, у т. ч. й галицької. Цей часопис впродовж багатьох десятиліть був недоступний для українських дослідників, більшість інформації, яка міститься на його сторінках, раніше не була використана в караїмозначних студіях, що зумовлює актуальність та новизну нашого дослідження.

Методи дослідження — науково-дослідницький діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку (принцип історизму). Для верифікації залученої інформації застосовано порівняльний метод, проведено контент-аналіз та дискурс-аналіз. У процесі поєднання і узгодження архівних матеріалів та історіографічної інформації застосовано метод комплексного аналізу.

Ключові слова: караїми, караїзм, «Myśl karaimska», Галичина, міжвоєнний період, гахам, Караїмський релігійний союз.

Надійшла 7.09.2021

Список використаних джерел

1. Мороз В. Караїми Галича — історія і спадок призабутої громади RISU. URL: https://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/61804/ (останній пе рег ляд: 5.02.2017).
2. Арабаджи А. История возникновения караимской общины в Галиче. Караїми Галича: історія та культура: матеріали міжнародної конференції (Галич, 6—9 вересня 2002). Львів; Галич, 2002. С. 89—93.
3. Бакалярчик М. Походження Караїмів (у світлі антропологічних досліджень 30—70 рр. ХХ ст.). Караїми Галича: історія та культура: матеріали міжнародної конференції (Галич, 6—9 вересня 2002). Львів; Галич, 2002. С. 156—158.
4. Дяченко В. Антропологічний склад українського народу: порівняльне дослідження народів УРСР і суміжних територій. Київ: Наукова думка, 1965. 129 с.
5. Пушик С. Караїмський поет Захар’я Самуїлович Абрагамович. Караїми Галича: історія та культура: матеріали міжнародної конференції (Галич, 6—9 вересня 2002). Львів; Галич, 2002. С. 113—124.
6. Czekanowski J. Człowiek w czasie i przestrzeni. Warszawa, 1967. 334 s.
7. Галеві (Кірчук) П.-І. Іврит. Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. Київ; Дніпропетровськ, 2012. Т. 1. С. 529—554.
8. Караїми. Українське слово. 1942. 15 березня. Ч. 31 (72). С. 5.
9. Дашкевич Я. Караїми. Етнічний довідник. Київ, 1996. Ч. 2: Етнічні меншини в Україні. С. 61—62.
10. Steinlauf M.C. Mark Arnshteyn and Polish-Jewish Thea ter. The Jews of Poland between Two World Wars. Ha nover, NH: Published for Brandeis University Press by University Press of New England, 1989. P. 399—411.
11. Дещо про народню «самозамкненість». Діло. 22—24 липня 1925. Ч. 160—162. С. 1; 2—3.
12. Поляк М. Середньовічний караїм. Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. Київ; Дніпропетровськ, 2012. Т. 1. С. 320—353.
13. Ярошинская И. Караимы — вековая особенность города Галича и Европы. Караїми Галича: історія та культура: матеріали міжнародної конференції (Галич, 6—9 вересня 2002). Львів; Галич, 2002. С. 101—107.
14. Tyloch W. Judaizm. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1987. 344 s.
15. Та-Шма І. Рабиністична література Середніх віків (1000—1492). Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки. Київ; Дніпропетровськ, 2012. Т. 1. С. 242—263.
16. Вихнович В.Л. Караим Авраам Фиркович: Еврейские рукописи. История. Путешествия. СПБ, 1997. 204 c.
17. Kizilov M. The Karaites of Galicia. An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs 1772—1945. Leiden; Boston: Brill, 2009. 461 p.
18. Zarachowicz Z. Kilka uwag o naszych zadaniach w chwili obecnej. Myśl karaimska. 1924. Zesz. 1. S. 5—6.
19. З життя недержавних націй. Рада. 1913. № 174. С. 2.
20. К выборам гахама. Хроника текущей жизни. Караимское слово. 1913. № 2. Август. С. 17.
21. Зайцев И., Кизилов М. Путешествие Серая Шапшала по Турции в 1911 г. Восточный архив. 2013. № 1 (27). С. 25—34.
22. Єшвович Я. Галицька караїмська громада в ХХ ст. Караїми Галича: історія та культура: матеріали між народної конференції (Галич, 6—9 вересня 2002). Львів; Галич, 2002. С. 4—10.
23. Janusz B. Karaici w Polsce. Kraków: Nakładem Księgarni geograficznej «Orbis», 1927. 113 s. (Bibjoteczka Geo graficznega «Orbis». Serja III. T. 11: Polska, ziemia i człowiek).
24. Юрченко І. Дослідження караїмського кладовища біля Галича. Караїми Галича: історія та культура: матеріали міжнародної конференції (Галич, 6—9 вересня 2002). Львів; Галич, 2002. С. 46—56.
25. Юрченко І. Караїмське кладовище біля Галича. Каталог надмогильних пам’ятників. Львів; Галич: Спо лом, 2000. 256 с.
26. Пилецки Ш. Роль караимов Галича в установлении юридического статуса караимских общин в 1920—30 годы. Караїми Галича: історія та культура: матеріали міжнародної конференції (Галич, 6—9 вересня 2002). Львів; Галич, 2002. С. 94—100.
27. W sprawie stosunku Karaimуw do Rządu, organizacji duchownych władz karaimskich oraz wewnętrznego ustroju gmin karaimskich. Myśl karaimska. 1924. Zesz. 1. S. 7—8.
28. Zarachowicz Z. Listy z Halicza. Myśl karaimska. 1924. Zesz. 1. S. 27—28.
29. Васильчук Н. Караїмській громаді Галича — 770 років. Музейний простір. URL: http://prostir.museum/ua/post/38511 (останній перегляд: 5.02.2017).
30. Z życia karaimуw w Polsce. Myśl karaimska. 1935—1936. Zesz. 2. S. 118—119.
31. Дашкевич Я. Міграція караїмів у Русь-Україну та Литву (ІХ—ХІV ст.). Караїми Галича: історія та культура: матеріали міжнародної конференції (додаток) (Галич, 6—9 вересня 2002). Львів; Галич, 2002. С. 165—193.
32. Od redakcji. Myśl karaimska. 1924. Zesz. 1. S. 2.
33. «Karaici w Polsce». (O artykule Dr. M. Bałabana). Myśl karaimska. 1924. Zesz. 1. S. 3—4.
34. Przywileje nadane Karaimam przez Krуlуw polskich. Myśl karaimska. 1924. Zesz. 1. S. 22.
35. Добош Г. Галицькі караїми: лишилось тільки двоє. Фirtka.if.ua. Агенція новин. URL: http://www.firtka.if.ua/blog/view/galicki-karaimi-lisilos-tilki-dvoe119578 (останній перегляд: 5.02.2017).

читати публікацію»