« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1349—1355

УДК 94(477.83/.86-22)”19″:37.011.3-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1349

РАДЯНСЬКЕ ПОВСЯКДЕННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛОКАЛЬНОСТІ

ГОДОВАНСЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8297-2414
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • старша викладачка кафедри історії, музеєзнавства
  • та культурної спадщини,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.m.hodovanska@lpnu.ua

Анотація. З огляду на переосмислення українського радянського періоду істотне значення має його територіальна локалізація. Мета розвідки — визначити вплив «місцевих» властивостей на радянське повсякдення. Для її втілення поставлені завдання — виявлення локальних ознак та аналіз їх значущості у вивченні повсякденного життя. У статті йдеться про повсякденне житті вчителів, про його осмислення та оцінювання самими вчителями та беруться до уваги тогочасні макроісторичні та мікроісторичні події, з урахуванням їхніх взаємодій та взаємовпливу з учительським повсякденням. Територіальні межі окреслені так званою Східною Галичиною, що охоплювала українські етнічні землі. Сьогодні це повністю Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області. Опрацювання сфери людської повсякденності, як і поглиблений інтерес до радянського часу, передбачає використання різних методів і методологічних підходів, із залученням якнайширшої джерельної бази. Ключову роль у вивченні радянського повсякденного життя відіграє усна історія як джерело і метод, що репрезентує антропологічний вимір історичних реконструкцій. Локальна історії повсякдення радянського часу є добрим матеріалом для вивчення тоталітарного минулого України та переосмислення того минулого, що «намагається наздогнати». Територіальна локалізація радянського досвіду надає змогу детальніше увиразнити «радянськість» та стверджувати про її вплив на повсякденний триб життя радянських вчителів.

Ключові слова: повсякдення, сільські терени, Східна Галичина, вчителі, радянський час.

Надійшла 3.10.2021

Список використаних джерел

  • 1. Єкельчик С. Повсякденний сталінізм: Київ та кияни після Великої війни. Київ: Laurus, 2018. 306 с.
  • 2. Єремєєва К. Бити сатирою: журнал «перець» в соціокультурному середовищі радянської України. Харків: Раритети України, 2018. 200 с. 
  • 3. Bykov A., Gubkina I. Soviet Modernism. Brutalism. Post-Modernism. Buildings and Structures in Ukraine 1955—1991. Kyiv: Osnovy, 2019. 258 s. 
  • 4. Плохій С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи. Харків: Фоліо, 2019. 400 с. 
  • 5. Каганов Ю.О. Конструювання «радянської людини» (1953—1991): українська версія. Запоріжжя: Інтер-М, 2019. 432 с.
  • 6. Кузіна К. «Хронотип радянського» огляд науково-теоретичного семінару із циклу «Повсякдення: візії та смисли» (15—16 квітня 2021 р.). URL: https://uamoderna.com/event/xronotop-radyanskogo-oglyad-naukovo-praktichnogo-seminaru-iz-cziklu-povsyakdennya-vizii-ta-smisli-(15-16-kvitnya-2021-r) (дата звернення: 21.09.2021); Радянське минуле. (пере)осмислення історії. Конкурс учнівських молодіжних проектів у 2019—2020 н. р. URL: https://competition.novadoba.org.ua/text-1.php і https://competition.novadoba.org.ua/ (дата звернення: 11.08.2021).
  • 7. Коляструк О. Теоретико-методологічні аспекти вивчення повсякденного життя. Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921—1928 рр.): Колективна монографія. Відп. ред. С.В. Кульчицький: в 2 ч. Ч. 1. Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. С. 8—17. URL: https://shron2.chtyvo.org.ua/Zbirnyk_statei/Narysy_povsiakdennoho_zhyttia_radianskoi_Ukrainy_v_dobu_nepu_1921-1928_rr_Chastyna_1.pdf? (дата звернення: 11.08.2021).
  • 8. Kis O. Telling the Untold: Representations of Ethnic and Regional Identities in Ukrainian Women’s Autobiographies. (download. doc file). The Ukrainian coordinator of Women`s Memory Project. URL: http://www.womensmemory.net/english/news.asp (Last accessed: 07.02.2019). 
  • 9. Держархів Львівської області (ДАЛО). Ф. Р—163. Оп. 4. Спр. 50. Арк. 33. Доповіді про впровадження закону про загальне обов’язкове навчання. 
  • 10. Гнатюк О. Відвага і страх. Київ: Дух і Літера, 2015. 496 с.
  • 11. Паскаль Бос. Гендер і Голокост. Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства: зб. наук. праць. Наук. ред. Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. Київ: Арт Книги, 2015. С. 209—218.
  • 12. Кісь О. Рецепція радянської влади та незалежності в автобіографічних оповідях жінок України за матеріалами проекту «Україна ХХ століття у пам’яті жінок». Схід — Захід: Іст.-культ. зб. Вип. 11—12: Спец. вид.: Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика до слід жень. Харків: НТМТ, 2008. С. 83—307.
  • 13. Єкельчик С. Імперія пам’яті. Російсько-українські стосунки в радянській історичній уяві. Київ: Часо пис «Критика», 2008. 291 с.
  • 14. Стяжкіна О.В. Людина в радянській провінції: осво єння (від)мови. Донецьк: ДонНУ, 2013. 296 с.
  • 15. Годованська О. «Повоєнний чад (smoke)» радянських репресій: на основі усних історій сільських вчителів Галичини. Масавыя рэпрэсіі ў СССР у гістарычных даследаваннях і калектыўнай памяці: Навуковы зборні. Пад рэд. А. Смаленчука, О. Кондратюк. Мінск: Выдавец Зміцер Колас, 2018. С. 453—468.
  • 16. Плющ Л. У карнавалі історії. Свідчення. Київ: Факт, 2002. 632 с. 
  • 17. Місто і село: подолання істотних відмінностей. Кер. авт. кол. К.Г. Каковський. Київ: Політвидав України, 1982. 220 с.
  • 18. Котенко Я. Локальна ідентичність як умова розвитку об’єднаних територіальних громад (навчальний модуль). Київ: Легальний статус, 2016. 44 с.URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/79/Lokalnaidentuchnist.pdf (дата звернення: 11.08.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »