« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 218—225

УДК [7.079:392.81:664.6](=161.2):316.7

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.218

КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОСТІР «СВЯТА ХЛІБА»: КОНЦЕПЦІЯ, ФУНКЦІЇ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • завідувачка відділу народного мистецтва,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити концепцію фестивалю «Свята хліба», проаналізувати програму і заходи та з’ясувати його значення для збереження, популяризації традицій хлібопечення українців в сучасному соціокультурному просторі. Об’єктом дослідження є культурно-мистецький простір, а предметом — його видовищні та дозвіллєві практики «Свята хліба.

Встановлено, що «Свято хліба» є особливим типом культурно-мистецького простору, де взаємодіють традиційні та експериментальні форми сучасної творчої практики. Завдяки змістовній програмі, охопленню великого числа учасників і подій «Свято хліба» дає можливість для найповнішої презентації матеріальних та нематеріальних об’єктів, ознайомлення з ними різних верств суспільства, в тому числі туристів, забезпечує обмін досвідом між фахівцями.

Джерельною базою статті є безпосередня участь та спостереження авторки за організацією і ходом подій «Свята хліба», виставок обрядового хліба, а також анонси, огляди «Свята хліба» на Інтернет-сайтах.

Для збору інформації застосовано методи спостереження та фотофіксації.. Метод системного аналізу феноменів культури використано для встановлення структурних зв’язків обрядового хліба як системи властивостей і співвідношень культурного континууму, яка ґрунтується на взаємозалежності і взаємообумовленості факторів, явищ, подій і т. ін.

Ключові слова: обрядовий хліб, коровай, традиція, творча практика, культурно-мистецький простір, фестиваль, «Свято хліба».

Надійшла 11.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Герус Л. Збереження нематеріальної культурної спадщини: український досвід. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 3—14. URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2020-1/3.pdf DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.003.
  • 2. Герус Л.М. Обрядовий хліб як мистецький артефакт. Мистецтвознавство’13: наук. зб. Львів: СКІМ; ІН НАН України, 2013. С. 29—38. URL: https:// issuu.com/858752/docs/mystectvoznavstvo-13.
  • 3. Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69 (дата звернення: 21.01.2022).
  • 4. Чернецька С.Ю. Фольклорні фестивалі в системі сучасних засобів поширення етнографічної інформації та популяризації культурно-мистецької спадщини. Культура України: зб. наук. пр. Харків, 2011. Вип. 35. С. 155—164.
  • 5. Яковлев О.В. Фестивальний рух як чинник інтеграції та збереження національного культурного ландшафту. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 4. С. 56—60.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »