« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 57—64

УДК 069:008(=161.2:438)-051Л.Гец

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.057

ЛЕВ ГЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ: 1930—1939 рр.

ГАХ Ірина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-5627-7039
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • завідувачка аспірантурою та докторантурою,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • вул. Кубійовича, 38, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: gachiruna@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — комплексне висвітлення маловідомих фактів професійної діяльності Лева Ґеца як музейника, становлення і функціонування музею «Лемківщина»: участь художника в створенні та розвитку єдиної культурологічної лемківської установи на території Польщі.

Наукова новизна полягає у вперше представлених документально-історичних матеріалах життя та творчості Лева Ґеца, що зберігаються в архівах Інституту Національної Пам’яті (ІПН), Польща, Instytut Pamiкci Narodowej (IPN) та Архівів історичного музею Сянока (Akta Museum «Lemkiwszujna» w Sanjku z lat 1931—1939) щодо створення та діяльності музею «Лемківщина» в Сяноку 1931—1944 рр.

Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурного підходу при контекстуалізації означеного кола мистецьких явищ. При розгляді історико-мистецтвознавчої проблематики використано формально-аналітичний та структурно-типологічний методи.

Ключові слова: Лемківщина, музей, науково-дослідницька праця, фондова збірка, давні пам’ятки, з’їзди музейників, наукові семінари.

Надійшла 31.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горняткевич Д. Лев Гец. Свобода. 30.01.1962.
  • 2. Гах І. Епоха Митрополита — українське образотворче мистецтво першої половини ХХ ст. Львів: Манускрипт, 2017.
  • 3. Akta Museum «Lemkiwszyna» w Sanoku z lat 1931—1939. Biblioteka. Teka No 100. 372 ark.
  • 4. Instytut Pamięci Narodowej (ІРN). No 010/ 10948/4.
  • 5. Kotowicz P., Orlowska-Synus A. Ceramika z przedwojennych badan na wczesnoredniowiecznym grodzisku w Stupnicy ze zbiorów muzeum historycznego w Sanoku. Фортеця: збірник заповідника «Тустань». No 2. Львів: Колір ПРО, 2012.
  • 6. Сидор О. Музей «Лемківщина» в Сяноці. Українська спадщина. 2006.
  • 7. Архів Історичного музею в Сяноку. Спогади Ґеца Л. Рукопис б. н.
  • 8. Горняткевич Д. Лев Гец. Свобода. 30.01.1962.
  • 9. Добрянська І. Соломія Крушельницька на Лемківщині. Наше слово. № 21. 26.05.1963. Варшава.
  • 10. Ґец Л. Історія музею Лемківщина у Саноці. Наше Слово. № 13. 31.03.1957. Варшава.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »