« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 501—516

УДК 930.2:[329.73:355.318](477.83-22)”194″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.501

ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ В ПАМ’ЯТІ СЕЛЯН СЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ

ГОРБАЛЬ Марія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: horbal.m@gmail.com

Анотація. Мета статті — через призму спогадів жителів с. Селисько Львівської області нині Пустомитівського району висвітлити задіяність селян в Українському повстанському русі 1940-х рр. (хронологічні межі дослідження). Тема розкривається в таких площинах: місце дислокації партизанського загону — Бункри; селиські повстанці; схрони в селі; повстанський рух у с. Селисько,зафіксований в «Інформаційних документах структур ОУН на Львівщині»; список учасників ОУН-УПА, які загинули на території Бібрського р-ну Львівської обл. в 1944—1953 рр. с. Селисько.

Актуальність теми. Тема боротьби за утвердження української державності як ніколи актуальна сьогодні, в час війни з російськими окупантами. З тими ж окупантами 80 років тому велась запекла боротьба в нашому краї. А висвітлення боротьби за незалежність України в одному селі є цеглинкою в історії боротьби за незалежність усієї держави.

Новизна статті. Оприявлена велика за обсягом територія місця дислокації повстанського загону — Бункри, не виявлена ні німецькими, ні російськими окупантами. Ця публікація є спонукою для дослідників повстанського руху до пошуків архіву УПА на цій місцевості. Результат дослідження полягає у віднайдені імен борців за незалежність конкретного села і їх увіковіченні через публікацію у виданні. Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму, а у процесі студіювання матеріалу було використано метод історичної реконструкції та польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів.

Ключові слова: Українська повстанська армія, с. Селисько, Бункри, місце дислокації повстанського загону, самопожертва, відвага, зрада, наклеп.

Надійшла 1.06.2022

Список використаних джерел

  • 1. Кривава Москва: 22 червня 1941 року — початок масових розстрілів у в’язницях Західної України. URL: https://uaua.top/23260/.
  • 2. Про масові розстріли політичних в’язнів у тюрмах НКВС на заході України. URL: https://dailylviv.com/analytics/istoriya/pro-masovi-rozstrily-politychnykh-vyazniv-u-tyurmakh-nkvs-na-zakhodi-ukrayiny.
  • 3. Мороз Володимир. Вступ. Літопис УПА. Т. 12. Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали 1943—1952. Кн. 1.
  • 4. Українська повстанська армія. URL: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/viyskovym/ukrayinska-povstanska-armiya.
  • 5. Содоль Петро. УПА 1943—49 рр. Довідник. Нью-Йорк: Пролог, 1994.
  • 6. МорозВолодимир.Дмитро Сойка-«Соловій». «Шлях перемоги». 2012. 11 квітня.
  • 7. Мельник Василь. Рогатин в боротьбі за волю. Рогатин, 2005. 834 с.
  • 9. Літопис УПА. Т. 13. Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943—1952. Кн. 2. Торонто; Львів, 2002.
  • 10. Літопис УПА. Т. 36. Книга полеглих членів ОУН і вояків УПА Львівщини. Торонто; Львів, 2002.
  • 11. З життя Лугів.Селиська, пов. Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1934. Червень. Ч. 6.
  • 12. Сливка Ю. Витоки і наслідки національної трагедії. Депортації. Західні землі Українии кінця 30-х — поч. 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. За ред. Ю. Сливки. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1996. Т. 1. С. 5—26.
  • 13. ГорбальМ. Перепис населення та його майнового стану села Селисько на Львівщині за 1940—1941 та 1950-й роки. Народознавчі зошити. 2020. № 4. С. 974—1009.
  • 14. Ювілейна книга Української академічної гімназії у Львові. Філядельфія; Мюнхен, 1979.
  • 15. Архів СБУ у Львівській обл. Спр. П 51254. Т. 2. Арк. 120.
  • 16. Комар Я.В. Реабілітовані болгари на теренах При­азов’я. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/54961/Boychuk-41.pdf?se­quence=1.
  • 17. ГорбальМ. Трагедія на хуторі Тарасово в лісі між селами Раківець і Селисько Пустомитівського району на Львівщині 21 березня 1944 року. Народознавчі зошити. 2020. № 5. С. 1202—1212.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »