« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 721—727

УДК 398.82-193:746.3 (477) “2021”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.721

ВИШИТІ ЕПІГРАФИ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ВІРТУАЛЬНИХ ЛИСТІВОК ДО ТРИДЦЯТОЇ РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

БРОВАРЕЦЬ Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1563-2572
  • кандидатка філологічних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ української та зарубіжної фольклористики,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: tetiana.volkovicher@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто побутування вишитих епіграфів (на рушниках та іконах переважно ХХ ст.) як елементів сучасних віртуальних листівок у соцмережах. Мета — проаналізувати випадки реактуалізації епіграфічної вишивки, що нещодавно масово спалахнули в українському медіапросторі у дуже стислий часовий проміжок — серпень 2021 року — з нагоди тридцятої річниці Незалежності України.

Актуальність цієї статті зумовлена тим, що нещодавній День тридцятої річниці Незалежності України позначився величезною кількістю віртуальних привітань різних форм і типів, які потребують належної систематизації.

Вишиті епіграфи (як сучасні, так і сторічної давнини) постають складниками креолізованих текстів — сучасних віртуальних листівок, поширених у соціальних мережах. Отже, об’єктом цієї статті є зразки епіграфічної вишивки (рушники та ікони з написами), а предметом — способи їхньої реактуалізації в медіапросторі протягом серпня 2021 року — з нагоди тридцятої річниці Незалежності України.

Окрім розгляду вишитих написів на текстилі як елементів віртуальних листівок, перспективним нам видається аналіз інших шляхів реактуалізації зразків епіграфічної вишивки, а надто — у сучасному медіапросторі.

Ключові слова: епіграфічна вишивка; пряма й опосередкована реактуалізація; віртуальна листівка; 30‑річчя Незалежності України.

Надійшла 30.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дроздов О. Прошу уважно подивитися на цю світлину. 2021. 24 серпня. URL: https://www.facebook.com/ostap.drozdov/posts/4186985758063951 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 2. 30 знакових книжок нашої Незалежності. 2021. URL: https://30.book-institute.org.ua/ (дата звернення: 31.01.2022).
  • 3. Брода А. Жіноча сила: як українки виживали в ГУЛАГу: Інтерв’ю з Оксаною Кісь. 2021. 17 грудня. Локальна історія. URL: https://localhistory.org.ua/texts/interviu/zhinocha-sila-iak-ukrayinki-vizhivali-v-gulagu/ (дата звернення: 31.01.2022).
  • 4. Фесюк Г. Іконка моєї мами, яка Сиділа в тюрмі, в Золочеві і в Мордовських таборах. 2021. 26 серпня. Дроздов О. (2021 р., 24 серпня). Прошу уважно подивитися на цю світлину. URL: https://www.face­book.com/photo.php?fbid=4457660017618372&set=p.4457660017618372&type=3. https://www.face­book.com/photo.php?fbid=4457659744285066&set=p.4457659744285066&type=3 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 5. Путько-Гарлач О. 2021. 24 серпня. Цьогоріч ми святкуємо 30-ту річницю Незалежності України. Музей історії релігії (Палац Потоцьких). URL: https://www.facebook.com/groups/palacpotockyh/posts/ 3915373445234322/ (дата звернення: 31.01.2022).
  • 6. Явна Л. 2021. 24 серпня. Старенький рушник з моєї збірки. Давній народний одяг. URL: https://www.facebook.com/folkshirt/posts/3049074075372723 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 7. Явна Л. 2014. 27 серпня. Сьогодні жінка принесла отакий рушник із Львівщини. Давній народний одяг. URL: https://www.facebook.com/folkshirt/photos/ a.1452002275079919/1467814303498716 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 8. Магунь-Мороз М. 2021. 24 серпня. 30 років — багато чи мало? URL: https://www.facebook.com/mirka.mahun.moroz/posts/2965618063689541 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 9. Пожоджук Д. 2021. 24 серпня. Українці святкують відновлення своєї державності. URL: https://www.facebook.com/dpozodzuk/posts/4189247067791721 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 10. Пожоджук Д. 2021. 24 серпня. Рушник, який я колись вишивав, актуальний і сьогодні. URL: https://www.facebook.com/dpozodzuk/posts/418926­3457790082 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 11. Пожоджук Д. 2021. 24 серпня. Рушник, який я колись вишивав, не втрачає своєї актуальності і сьогодні. URL: https://www.facebook.com/dpozodzuk/posts/4189267167789711 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 12. Пожоджук Д. 2019. 26 травня. Цей рушник я вишивав тоді, коли за вишиті на ньому слова можна було загриміти в обійми Росії. URL: https://www.facebook.com/dpozodzuk/posts/2186205848095863 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 13. Етно Мотив. 2021. Рушник вишиваний на домотканому полотні. Епіцентр. URL: https://epicentrk.ua/ua/shop/mplc-rushnik-vishivanii-na-domotkanomu-polotni-1ebf913f-ddd8-6b6c-b6ab-51af29650bdc.html (дата звернення: 31.01.2022).
  • 14. Ярмольчук Р. 2021. 19 серпня. 24 серпня українці святкують День Незалежності! ЗДО. № 6; Струмочок, м. Вараш. URL: https://www.facebook.com/groups/1564585337043621/posts/2034920566­676760 (дата звернення: 31.01.2022).
  • 15. Лазда Т. 2021. 24 серпня. Тобі, Україно. № 30. URL: https://www.facebook.com/tatjana.jelgava.3/posts/ 522249102338274 (дата звернення: 31.01.2022).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »