« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 536—548

УДК 75.041.7-048.76:[75.046.3: 271.4-732.3(438)]”17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.536

СТИЛІСТИЧНІ ЗМІНИ В ХУДОЖНЬОМУ ВИРАЖЕННІ ІКОНОСТАСІВ ТА ВІВТАРІВ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ ПІСЛЯ ЗАМОЙСЬКОГО СОБОРУ

ПЕЛЕХ Мар’яна

• ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-6704-0133
• кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
• Українська академія друкарства,
• кафедра книжкової графіки та дизайну друкованої продукції,
• вул. Підвальна, 17, 79000, Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: marjanna.peleh@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена одній із актуальних проблем — виявленню стилістичних та іконографічних особливостей в структурі іконостасів та вівтарів храмів Галичини періоду після Замойського Собору, в добу найбільшого піднесення Унійної церкви, пов’язаної з періодом т. зв «золотої доби» в історії Василіанського чину. Досі в дослідженнях історії розвитку українського церковного мистецтва XVIII ст. збережені іконостаси не набули достатнього вивчення, що засвідчує актуальність запропонованого дослідження.

Об’єктом дослідження є українські іконостаси та вівтарі у храмах Галичини, виготовлені після Замойського Собору. Предмет дослідження — розвиток нових іконографічних тем іконостаса, пов’язаний з латинізаційними процесами в лоні Унійної церкви та особливості іконографії і характер стилістики, притаманні облаштуванню українського храму східного обряду у XVIII ст. Вперше комплексно проаналізовано репертуар сюжетів церковного мистецтва, впроваджених в інтер’єрах храмів Унійної церкви XVIII ст.

Досліджено, що у церковному мистецтві Галичини після 1720 р. відбулось поступове розширення репертуару іконографічних сюжетів, пов’язаних із західноєвропейською мистецькою культурою. Поруч із іконостасом, притаманним для східного обряду у XVII ст., з’явилися нові іконостаси-вівтарі у формі барокових або рококових структур з особливою іконографічною програмою, пов’язаною з провідними ідеями католицької Церкви.

Ключові слова: іконостас, іконографія, церковне мистецтво XVIII століття, Богородичні ікони, Унійна церква, графічні зразки.

Надійшла 3.04.2022

Список використаних джерел

• 1. Konstantynowicz J.B. Ikonostasy w XVII w. w granicach dawnych diecezji przemyskiej, lwowskiej, belskiej i cheіmskiej. Próba charakterystyki. Cz. II. Materiały optyczny. Sanok, 1930. 25 s. + 38 tab. (Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАНУ; Палац мистецтв імені Тетяни та Омельяна Антоновичів. № 4664).
• 2. Konstantynowicz J.B. Ikonostasis. Studien und Forschungen. Erster Band. Lwow (Lemberg): Buchhandlung der Ševčenko Geselschaft der Wissenschaften. 1939. Bd. 275 s.
• 3. Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII ст. Передмова канд. мист. В.І. Свєнціцької. Київ: Наукова думка, 1970. 203 с.: іл.
• 4. Сидор О. Іконостас. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Т. ІІІ. Декоративне мистецтво. НАН України; Ін-т народознавства. Харків: Фоліо, 2019. С. 11—138.
• 5. Александрович В. Архітектура, образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Скульптура. Історія української культури: у 5 т. Т. 3. Київ: Наукова думка, 2003. С. 833—925.
• 6. Мудрий С. По василіанських монастирях Галичини. Галицька брама. 1999. № 1—2 (49—50). С. 2—3.
• 7. Крвавич Д. Українська скульптура періоду рококо. Записки НТШ. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. Т. 236 (CCXXXVI). С. 150—152.
• 8. Коссак М. Монастирі Галичини (передрук праці 1867 р.). Лавра. 1999. № 7. С. 41—55; № 8. С. 49—54; № 9. С. 51—56; № 10. С. 51—56.
• 9. Крип’якевич І. Середневічні монастирі в Галичині. Спроба катальоґу. Записки ЧСВВ. Т. 11. Жовква, 1926. С. 71—104.
• 10. Голубець М. Матеріяли до катальогу василіянських монастирів у Галичині (перевидання 1930 р.). Лавра. № 2. 2000. С. 53—55.
• 11. Голубець М. Малярі-Василіяни на тлі західно-ук­ра­їнського церковного малярства XVIII в. «Записки ЧСВВ». Т. ІІI. Львів, 1930. С. 445—466.
• 12. Жолтовський П. Український живопис ХVІІ—ХVІІІ ст. Київ, 1978. 327 с.
• 13. Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича. Записки НТШ. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів, 1998. Т. 236 (ССХХХVІ). С. 408—416.
• 14. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. АН УРСР; Музей етнографії та художнього промислу. Київ: Наукова думка, 1983. 177 c.: іл.
• 15. Сидор О. Почаївська графіка XVIII — початку XIX століть. Апологет, матеріали І міжн. наук. конф. (23—24 листопада 2009 р.). Львів, 2009. С. 162—182.
• 16. Ярема В. Традиції і нововведення у побудові іконостасів ХVІІ—ХVІІІ ст. у західних областях України. Православний вісник. 1961. № 5—6. С. 177—190.
• 17. Вуйцик В. Монастир святого Онуфрія у Львові. Віс­ник інституту «Укрзахідпроектреставрація», 2004. № 14. С. 48—59.
• 18. Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року. Кн. 1: Діяння та постанови. Упоряд. Р. Паранько, Іг. Скочиляс, Ір. Скочиляс (серія «Київське християнство», т. 23). Львів: Український католицький університет, 2021. 804 с.
• 19. Сидор О. Святий Онуфрій Великий і давнє українське мистецтво. Лавра. Львів, 1999. Ч. 6 (8). С. 36—42.
• 20. Пелех М. Іконостас церкви Преображення Господнього середини XVII століття у селі Зарудцях біля Львова: іконографічний опис. Записки НТШ. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Т. CCLXI. Львів, 2011. С. 115— 134.
• 21. Українські церкви Жовківського району: Кн. 2 (Українські церкви Львівщини). Львів, 2020. 304 с.
• 22. Юліан Катрій, о. ЧСВВ. Пізнай свій обряд. Львів: Свічадо, 2004. 472 с.
• 23. Gronek A. Arbor Virginis w zachodnioruskim malarstwie ikonowym jako wyraz wiary w Niepokalane Poczęcie Najświętszej Marii Panny? Апологет, матеріали V міжн. наук. конф. (23—24 листопада 2009 р.). Львів, 2012. С. 61—68.
• 24. Мельник В. Сакральне мистецтво Галичини ХV—ХХ століть в експозиції Івано-Франківського художнього музею: путівник-кат. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2007. 223 с.: іл.

читати публікацію»