« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 580—584

УДК 739.2.02-051(477)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.580

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ ПРОВІДНИХ МИСТЦІВ СУЧАСНОГО ЮВЕЛІРСТВА УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ В. БАЛИБЕРДІНА, О. ГАРКУСА, Т. КАЛЮЖНОЇ)

ЛУЦЬ Сергій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7248-230x
  • кандидат мистецтвознавства, старший викладач,
  • Кам’янець-Подільський національний університет
  • імені Івана Огієнка,
  • кафедра образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва
  • та реставрації творів мистецтва,
  • вул. Огієнка, 61, 32300, м. Кам’янець-Подільський, Україна,
  • Контакти: e-mail: luts_s@ukr.net

Анотація. У дослідженні робиться спроба показати узагальнену картину характерних індивідуальних методів та принципів формотворення в творчості провідних художників-ювелірів України — на прикладі В. Балибердіна (м. Київ), О. Гаркуса (м. Косів Івано-Франківської обл.), Т. Калюжної (м. Донецьк), що до певної міри відображає специфіку творчих процесів мистців з різних регіонів країни, а також традиції та тенденції розвитку сучасного українського ювелірства загалом.

Метою дослідження є узагальнений аналіз основних характерних особливостей творчості провідних мистців українського ювелірства кінця ХХ — початку ХХІ ст., що є актуальним для висвітлення формування та утворення нових форм, тенденцій, методів, стилістичних напрямів та перспективного розвитку ювелірного мистецтва України в цілому. Сучасне ювелірство України виразно звучить креативним експериментаторством всіх набутих людством культурно-мистецьких напрацювань у різних форматах, водночас поєднуючи як традиційні, так і альтернативні матеріали та технології.

Методологія дослідження полягає у застосуванні комплексної методики, що утворюється із поєднання низки наукових методів: порівняльно-історичного, структурно-типологічного, аналітико-описового, образно-стилістичного аналізу.

Ключові слова: українське ювелірство, художник-ювелір, традиції, експериментаторство, стилістика, методи, концепції, формотворення.

Надійшла 3.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Шмагало Р.Т. Художній метал України ХХ — поч. ХХІ ст. Енциклопедія художнього металу. Львів: Апріорі, 2015. Т. 2. 276 с.: 668 іл.
  • 2. Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен: альбом-каталог. Київ: Атлант Юем СІ, 2002. 511 с.
  • 3. Пасічник Л.В. Художня спрямованість діяльності кафедр художнього металу Львівської національної академії мистецтв і Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва в контексті підготовки художників-ювелірів. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. Зб. наук. праць НАН України, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2014. С. 212—220.
  • 4. Пасічник Л.В. Ювелірне мистецтво України ХХ—ХХІ століть: монографія. Київ: Наукова думка, 2017. 302 с.
  • 5. Пасічник Л. Ювелірне мистецтво України XX — початку XXI століття (історія, стилістика, персоналії): дис. … канд. мист.: 26.00.01. ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. Київ, 2015. 223 с.
  • 6. Кравченко М. Мистецтво прикрас в Україні останньої третини ХХ — початку ХХІ століття: європейський контекст, художні особливості, персоналії: дис. … канд. мист.: 17.00.06. Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2017. 189 с.
  • 7. Балибердін Володимир Іванович. Секція декоративно-прикладного мистецтва: веб-сайт. URL: http://konshu.org/section/decor/balyberdin- volodymyr.html (дата звернення: 11.12.2021).
  • 8. Балибердін Володимир Іванович. Виставка «Обереги душі»: веб-сайт. URL: http://miku.org.ua/ua/ no­vi­ni/ba­li­ber­din_vo­lodimir_iva­no­vich.html (дата звернення: 11.12.2021).
  • 9. Содомора Х. Співвідношення традиції та новації у художньому вирішенні чоловічих прикрас українців Карпат. Народознавчі зошити. 2011. № 3 (99). С. 503—508.
  • 10. Квадра міні-метал. Ювелірне — мистецтво — міні-емалі: каталог. За ред. Л. Пасічник. Київ: Арталекс-принт, 2014. 63 с.
  • 11. О дизайнере-ювелире индивидуальных украшений Та­тьяне Калюжной: веб-сайт. URL: https://zlato.ua/ ma­nu­facturers /kalyuzhnaya/ (дата звернення: 15.12. 2021).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »