« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 747—751

УДК [94-057.4:140.8П.Куліш]:[39(=161.2):001(470+571)]”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.747

ПОГЛЯДИ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША НА ІСТОРІЮ ЯК СПРОБА ЗАТВЕРДИТИ УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ В НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

КОКОШ Артем

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4785-2190
  • доктор філософії, історичних наук і міжнародних відносин,
  • НУ Львівська політехніка;
  • Український вільний університет,
  • вул. Степана Бандери, 12, 79000, Львів, Україна,
  • e-mail: akokosh22@gmail.com

Анотація. Актуальність статті підтверджується спробами переглянути постать Пантелеймона Куліша в історії як науковця, якому вдалося виокремити українську націю в історичній науці Російської імперії всупереч жорсткій цензурі. Мета праці — спробувати дослідити зміни світогляду Пантелеймона Куліша в умовах обмеження національного життя українців у Російській імперії. Об’єктом дослідження є Пантелеймон Куліш як історик, а предметом — історичні погляди щодо національної самобутності українців у версії Куліша. Методологічну основу статті становлять принципи історизму, об’єктивності, які дають змогу хронологічно вивчити формування поглядів Пантелеймона Куліша, вплив наукових шкіл і особистих зустрічей на праці історика. Водночас основними методами є описовий, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний.

У дослідженні виділяються основні етапи становлення Куліша як історика та розглядається питання впливів європейських традицій і культурних кіл Київщини на формування його історичних поглядів. Зображено перші кроки Куліша в дослідженні української минувшини, зокрема: збір етнографічного матеріалу під керівництвом М. Максимовича та В. Красова; етнографічна подорож Київщиною 1843 р.; зустріч зі знавцем історії України М. Грабовським, результатом чого стало написання поеми «Україна»; збір легенд про запорожців, гайдамаків та часи польського панування на Правобережжі. Виділяються основні історичні поняття, які трактував історик: людина, народ, історія.

Ключові слова: Пантелеймон Куліш, Російська імперія, історичні погляди.

Надійшла 4.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Романченко І. Куліш — біограф і критик Гоголя. Ромен, 1943. 78 с.
  • 2. Ясь О. Історичні погляди Пантелеймона Куліша в світлі інтелектуальних метаморфоз 1870—80-х років. Історіографічні дослідження в Україні. Київ, 2007. № 17. С. 78—106.
  • 3. Kokosh A. The Problem of the Ukrainian Ethnology in Panteleimon Kulish’s Scientific Heritage. Revista de Etnologie si Culturologie. 2019. Vol. XXV. P. 125—131.
  • 4. Куліш П. Повість про український народ. Київ, 2005. 382 с.
  • 5. Андрєєв В. Куліш як історик козацтва у творчості Дорошенка. «Наукові записки» Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. Київ, 2001. Т. 6. С. 286—291.
  • 6. Кирило-Мефодіївське товариство: в 3 т. Київ, 1990. Т. 2. 696 с.
  • 7. Куліш П. Зазивний лист до української інтелігенції. Листи з хутора. Київ: Українська прес-група, 2012. 55 с.
  • 8. Кирилюк Є. Куліш-фольклорист. Україна. 1944. № 10. С. 37—39.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »