« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 361—366

УДК 27-526.62(=161.2:4-15)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.361

УКРАЇНСЬКА КАНОНІЧНА І НЕКАНОНІЧНА ЦЕРКОВНА ІКОНОГРАФІЯ В КОНТЕКСТІ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

КОЗІНЧУК Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8518-5686
  • доктор філософії,
  • член Національної спілки художників України,
  • доцент кафедри богослов’я,
  • Івано-Франківської Академії Івана Золотоустого;
  • провідний науковий співробітник,
  • Музей мистецтв Прикарпаття;
  • докторант Прикарпатського національного університету
  • ім. Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: br_vitalik@bigmir.net

Анотація. Дослідження української канонічної і неканонічної церковної іконографії в контексті сакрального мистецтва Західної Європи на сьогоднішній день є актуальним. Метою наукової розвідки є дослідження мистецтва і духовності українських ікон в контексті сакрального мистецтва Західної Європи.

Об’єктом дослідження обрано український канонічний і неканонічний іконопис культового мистецтва, а предметом відображення в мистецьких церковних творах України західноєвропейських елементів.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності, історизму культового мистецтва. Методологія дослідження полягає в залученні основоположних принципів системного мистецтвознавчого аналізу. У статті використані методологічні принципи вітчизняних та іноземних культурологів, богословів та мистецтвознавців (Г. Дятлева, С. Хворостухіна, О. Семенова, В. Овсійчука, Д. Степовика, В. Жаборюка, М. Джозефа, П. Висоцкої). Для формування джерельної бази проведено аналіз основних культурологічних, мистецтвознавчих і богословських досліджень, що охоплюють дане поле зацікавлення та огляд автором канонічних і неканонічних ікон та картин у фондових збірках Музею мистецтв Прикарпаття та інших закладах музейного типу. Основою роботи є власні спостереження автора з посиланням на авторитетні джерела.

Ключові слова: канон, ікона, живопис, мистецтво, культура, стиль, ренесанс, бароко, іконопис.

Надійшла 16.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Джозеф МРая. Лик Божий: Вступ до східної духовності. Львів: Свічадо, 2011. 216 с.
  • 2. Дятлева Г.В., Хворостухина С.А., Семенова О.В. По пулярная история живописи. Западная Европа. Москва: Вече, 2001. 480 с.
  • 3. Жаборюк А.А. Бароко: доба, людина, стиль, художній світ. Одеса: Астропринт, 2015. 204 с.
  • 4. Жолтовський П. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні: Альбом-каталог. Київ: Наукова думка, 1982. 287 с.
  • 5. Степовик Д.В. Нова українська ікона XX і початку XXI століть: Традиційна іконографія та нова стилістика. Львів: Місіонер, 2013. 288 с.
  • 6. Овсійчук В. Майстри українського барокко. Київ: Наукова думка, 1991. 400 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »