« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 567—585

УДК 930.2:738.011.26(477.51-2)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.567

ГОНЧАРСТВО СЕРЕДНЬОГО ПОДЕСЕННЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ЛОКАЛЬНА СПЕЦИФІКА

БОРЕНЬКО Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-6961-2131
  • старша наукова співробітниця,
  • Музей народної архітектури і побуту у Львові
  • імені Климентія Шептицького;
  • наукова співробітниця відділу науково-архівних фондів
  • МАНКУП ДНЦЗКСТК,
  • вул. Чернеча гора, 1, 79014, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: borenjko@ukr.net; nadiyaborenko@gmail.com

Анотація. Мета статті — характеристика минулого та сучасного стану гончарних промислів на території історико-географічної області Середнього Подесення (територіальні межі дослідження) в історичному та порівняльному аспекті, аналіз етнографічних особливостей виробництва, формотворчі та мистецтвознавчі ознаки видових і типологічних груп посуду. Предметом дослідження є технологія виробництва, локальні особливості формування, асортимент і мистецькі якості виробів, правила і звичаї гончарювання та процесу купівлі-продажу, колишній і сучасний стан промислу, функціональне призначення гончарного посуду в традиційно-побутовій і обрядовій культурі та фольклорні матеріали про здібності гончаря.

Коротко проаналізований стан гончарства в с. Олешня Ріпкинського району, де продовжує плідно працювати народний майстер України Іван Бібік, та в районному містечку Семенівка, де династійний гончар Олексій Саковський виготовляє побутовий гончарний посуд за традиційною технологією. Додано фольклорний матеріал про надзвичайні здібності гончаря-чарівника.

Методологія дослідження базується на історичному огляді, систематизації і узагальненні, теоретичному аналізі та спостереженнях автора.

Ключові слова: гончар, гончарні промисли, гончарська школа, глина, випал, горно, вироби, продаж.

Надійшла 24.04.2023

Список використаних джерел

  • 1. Могильченко М. Гончарство в с. Олешні, у Чернігівщині. Матеріали до українсько-руської етнології. 1899. Т. 1. С. 53—65.
  • 2. Спаська Євгенія. Глечик з хрестиком. Матеріали до етнології і антропології. 1929. Т. ХХІ—ХХІІ. Ч. 1. С. 38—43.
  • 3. Фриде Мария. Гончарство на юге Черниговщині. Материалы по этнографии. 1926. Т. 3. Вып. 1. С. 45—58.
  • 4. Лащук Ю. Украинская народная керамика ХІХ—ХХ ст. Автореферат дисс. на соиск. уч. степени доктора искусствоведения. Київ, 1971. 46 с.
  • 5. Матейко К. Народна кераміка західних областей Української РСР. Київ: Наукова думка, 1959. 107 с. + 31 табл.
  • 6. Пошивайло Олесь. Етнографія українського гончарства. Лівобережна Україна. Київ: Молодь, 1993. 404 с.
  • 7. Пошивайло Ігор. Феноменологія гончарства. Семіо­тико-етнологічні аспекти. Опішне: Українське Народознавство, 2000. 412 с.
  • 8. Мірошниченко Олена. Сучасний стан гончарства в селі Олешня Ріпкинського району Чернігівської області. Український керамологічний журнал. 2005. № 1—4. С. 177—178.
  • 9. Овчаренко Л. Земська гончарна навчальна майстерня в селі Олешня Чернігівської губернії (1895—1898). Український керамологічний журнал. 2004. № 2—3. С. 105—118.
  • 10. Колупаєва Агнія. Українські кахлі ХІV — поч. ХХ століть. Львів, 2006. 358 с.
  • 11. Шмагало Ростислав. Гончарний промисел і підпри­ємництво: погляд крізь століття (з досвіду діяльності навчальної майстерні гончарства в с. Олешні на Черні­гів­­щині). Народознавчі зошити. 2004. № 1—2. С. 110—115.
  • 12. Штанкіна Ірина. Мотив «вазона» у декорі Чернігівських кахель ХVІІ — початку ХХ ст. Народознавчі зошити. 2004. № 1—2. С. 98—109.
  • 13. Сержант Людмила. Витоки символіки форми й орнаменту кераміки Чернігівщини. Українське мистецтвознавство. 2008. Вип. 8. С. 157—165.
  • 14. Мотиль Р. Українська димлена кераміка ХІХ — початку ХХІ ст. Історія. Типологія. Художні особливості. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 206 с.
  • 15. Куценко Тетяна. З історії гончарства в Олешні. Сіверянський літопис. 1995. № 2. С. 38—43.
  • 16. Бережняк Валентина. З лексики східно-поліських гончарів. Полісся: мова, культура, історія. Матеріали міжнародної конференції. Київ, 1996. С. 127—133.
  • 17. Щербань Олена. Борщівник — для борщу, кашник — для каші. Дім і Сім’я. 2014. № 4. С. 37—38.
  • 18. Щербань О. Про приготування борщу та каші в глиняному горщику. Минуле і сучасне Волині і Полісся: роде наш красний. Матеріали Третьої Волинської обласної науково-етнографічної конференції. Луцьк, 2007. С. 139—141.
  • 19. Русов Михайло. Ганчарство у с. Опошні, у Полтавщині. Матеріали до українсько-руської етнології. 1905. Т. VІ. С. 41—59.
  • 20. Метка Л. Гончарство Слобідської України в другій половині ХІХ — першій половині ХХ століття. Полтава, 2011. 239 с.
  • 21. Боренько Надія. Гончарні промисли півночі Чернігівщин кінця ХІХ — початку ХХІ ст.: порівняльний аспект. Музей просто неба в соціокультурному просторі. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 50-річчю заснування Національного музею народної архітектури та побуту України. Київ, 2019. С. 38—48.
  • 22. Подесіння. URL: https://uk.wikipedia.org>wiki>Поде­сіння (дата звернення: 19.11.2021).
  • 23. Мостяєв Олександр. Історична доля регіонів як критерій політико-етнографічного районування України. Сьо­мий міжнародний конгрес україністів. Етнологія. Київ, 2012. С. 135—149.
  • 24. Балушок Василь. Етнічна різність між українцями та білорусами в середньовічно-ранньомодерні часи. Сьомий міжнародний конгрес україністів. Етнологія. Київ, 2012. С. 17—29.
  • 25. Горленко Володимир. Етнографічні групи. Українці. Історико-етнографічна монографія. 1999. Кн. 1. С. 140—142.
  • 26. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Боренько-10]. Запис від Холоділо Н.О., 1952 р. н. в с. Архипівка Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. 3 серпня 2019 р.
  • 27. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-14]. Запис від Нашиван Н.В., 1949 р. н. в с. Пушкарі Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. 7 серпня 2019 р.
  • 28. Бібік Іван Іванович. URL: https://chor.gov.ua>Nasha­diyal­nist>Anonsy (дата звернення: 19.11.2021).
  • 29. Люди: Життєві перипетії найстаршого гончаря. URL: https: //cheline.com.ua>people>zhittyevi_peripetiyi(дата звернення: 19.11.2021).
  • 30. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Ріпки-(УІІ-УІІІ)-2017-Борень­ко-6]. Запис від Бібіка І.І., 1925 р. н. в с. Олешня Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. 1 серпня 2017 р.
  • 31. Вовк Федір. Етнографічні особливості українського народу. Студії з української етнографії та антропології. Харків: Видавництво О. Гаркуші, 2015. 463 с.
  • 32. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіо­записів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд анало­гових документів. АК-[Ріпки-(УІІ-УІІІ)-2017-Бо­рень­ко-1]. Запис від Воробей Г.К., 1937 р. н. в с. Ловинь Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. 1 серпня 2017 р.
  • 33. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Ріпки-(УІІ-УІІІ)-2017-Боренько-1]. Запис від Ботяя А.Г., 1944 р. н. в с. Грабів Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. 27 липня 2017 р.
  • 34. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-8]. Запис від Саковського О.Л., 1983 р. н. в смт Семенівка Чернігівської обл. 1 серпня 2019 р.
  • 35. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Ріпки-(УІІ-УІІІ)-2017-Борень­ко-1]. Запис від Шмаровоз О.Д., 1969 р. н. в с. Грабів Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. 27 липня 2017 р.
  • 36. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-5]. Запис від Бокач А.К., 1938 р. н. в с. Орликівка р-ну Чернігівської обл. 29 липня 2019 р.
  • 37. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-2]. Запис від Грибулі Л.М., 1941 р. н. в с. Тимоновичі р-ну Чернігівської обл. 26 липня 2019 р.
  • 38. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-13]. Запис від Зазай В.М., 1974 р. н. в с. Кудлаївка р-ну Чернігівської обл. 6 серпня 2019 р.
  • 39. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-6]. Запис від Ревун Н.Г., 1950 р. н. в с. Радомка Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. 30 липня 2019 р.
  • 40. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-15]. Запис від Коврижко Н.М., 1958 р. н. в с. Печенюги Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. 8 серпня 2019 р.
  • 41. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-12]. Запис від Ревенок Г.М., 1945 р. н. в с. Прокопівка Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. 5 серпня 2019 р.
  • 42. Боренько Н.В. Авторські зібрання польових аудіозаписів. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Фонд аналогових документів. АК-[Семенівка-(УІІ-УІІІ)-2019-Борень­ко-7]. Записано Надією Боренько від Коробко Л.М., 1957 р. н. в с. Погорільці Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. 31 липня 2019 р.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »