« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 995—1002

УДК 398.3(=161.2:477.86):[630*28:635.8]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.995

ТРАДИЦІЇ ЗБИРАННЯ ГРИБІВ НА ПОКУТТІ (за матеріалами польових досліджень Городенківського р-ну)

ЦУРКАН Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4267-5157
  • rандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: mariana_tsyrkan@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити традиції збирання грибів на Покутті. Виокремлено локальні назви та ієрархію грибів, які збирали покутяни. Розглянуто поділ грибів на окремі групи. Досліджено поведінку грибників у лісі й табуїстичні обмеження, пов’язані зі збиранням грибів на Покутті. Охарактеризовано головні способи обробки та зберігання грибів на зимовий період. З’ясовано, що традиційними методами зберігання грибів мешканцями Покуття було сушіння та соління, а інноваційними стали консервування та заморожування. Визначено хронологічні межі появи модерних способів зберігання грибів на Покутті.

Об’єктом дослідження є продукт збиральництва — гриби та природні, кліматичні й географічні явища та процеси, що позначалися на функціонуванні цього допоміжного заняття на Покутті. Предмет наукової розвідки — з’ясувати архаїчні світоглядні елементи та народні знання про збирання грибів на Покутті та їх збереженість на сучасному етапі збиральництва. Джерельною базою статті є матеріали власних польових етнографічних досліджень авторки 2016 року у селах Городенківського району Івано-Франківської області, а також наукові розвідки вчених ХІХ—ХХІ ст. Хронологічні рамки пропонованої розвідки охоплюють кінець ХІХ ст. — початок ХХІ ст. Методологія дослідження базується на теоретичному та історичному аналізі, принципі наукової об’єктивності, систематизації та спостереженнях автора.

Ключові слова: Покуття, етнографія, допоміжні заняття, збирання грибів, гриби, «ворочок», «міщур».

Надійшла 29.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Дмитренко А. Жіночі трудові спеціалізації: збиральництво. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Історико-етнологічне дослідження: у 5-ти т. За ред. Марини Гримич: Зрілість. Жіноцтво. Жіноча субкультура. Київ: Дуліби, 2012. Т. 3. С. 20—51.
  • 2. Кирчів Р. Покуття як історико-етнографічний регіон України. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 3—20.
  • 3. Kolberg O. Роkuсіе. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarnia Universztetu Jagiellońskiego, 1882. T. I. 360 s.
  • 4. Mrochko X.Fr. Sniatyńszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej. Lwów: Z drukarni Władysława Łozińskiego, 1897. T. I. 84 s.
  • 5. Бажанський М. Краса Снятинщини (ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів). Гаслова енциклопедія. Дітройть, 1982. 272 с.
  • 6. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 136—153.
  • 7. Тарас Я. Харчування в сімейному побуті та календарній обрядовості на Покутті. Народознавчі зошити. 2017. № 1. 2023. С. 44—57.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »