« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1013—1022

УДК 730.027.1:821.161.2Шев]:730.071.1(477+438+436)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1013

СКУЛЬПТУРНІ ПОРТРЕТИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У ТВОРЧОСТІ СТАНІСЛАВА РОМАНА ЛЕВАНДОВСЬКОГО

КУПЧИНСЬКА Лариса

  • ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0001-6461-4819
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • директорка Інституту досліджень
  • бібліотечних мистецьких ресурсів;
  • Львівська національна наукова
  • бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. В. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена маловідомим сторінкам раннього періоду творчості знаного європейського митця нового часу Станіслава Романа Левандовського. Головна увага приділена двом скульптурним портретам Тараса Шевченка, які в літературі згадані лише побіжно. Це додатково підкреслює актуальність теми дослідження. Метою публікації є розкриття історико-культурних та мистецьких особливостей ключових творів С.Р. Левандовського у контексті часу.

У статті приділено увагу співпраці С.Р. Левандовського з українським товариством «Січ» у Відні і українською молодіжною організацією «Академічна громада» у Кракові, визначено характер його участі у святкуванні 75-ліття від народження Т. Шевченка. У статті доведено знайомство С.Р. Левандовського зі здобутками Федора Каменського, твори якого у 1880-х рр. він міг оглядати у Києві. Для молодого митця важливим було особисте знайомство старшого колеги з Т. Шевченком, ескізи до скульптурного погруддя якого постали при його житті. Це відіграло вирішальну роль у появі відмінного образу поета, який відповідав новим мистецьким тенденціям не тільки Києва, але й Відня. Спільною рисою для двох творів є посилена увага до деталей і возвеличення портретованого.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: Станіслав Роман Левандовський, Тарас Шевченко, скульптурний портрет, переосмислення, інтерпретація.

Надійшла 19.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Z wystawy projektów konkursowych na pomnik Mickiewicza. Kłosy. Warszawa, 1885. No 1024 (31 stycz.). S. 99.
  • 2. (W. Ł. [Łuszczkiewicz W.]). Śmierć Wajdeloty — rzeźba Lewandowskiego. Czas. Kraków, 1885. No 217 (24 wrześ.). S. 3.
  • 3. Czapelski T. «Kozak zaporozki». Tygodnik illustrowany. Warszawa, 1886. No 175 (8 maj.). S. 303.
  • 4. Czapelski T.P. Stanisław Lewandowski. Tygodnik illustrowany. Warszawa, 1886. No 187 (31 lip.). S. 79.
  • 5. Сьомочкін І. «Вівтарі народу»: пам’ятники Адамові Міцкевичу й Тарасові Шевченку у Львові. Пам’ятки України. Київ, 2004. No 1. С. 114—127:
  • іл.
  • 6. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII — середина ХХ ст.). Львів: Апріорі, 2015. 528 с.: іл.
  • 7. Зъ Кракова. Дѣло. Львôвъ, 1889. Чис. 71 (29 март. (10 цвѣт.)). С. 2.
  • 8. Зъ Кракова. Дѣло. Львôвъ, 1889. Чис. 135 (17 (29) черв.). С. 2.
  • 9. Katalog nieustającej wystawy Towarzystwa przyjaciół sztuk pięknych w Krakowie w Sukiennicach. Kraków: W drukarni «Czasu», 1889. 13 s.
  • 10.Katalog nieustającej wystawy Towarzystwa przyjaciół sztuk pięknych w Krakowie w Sukiennicach. Kraków: W drukarni «Czasu», 1890. 16 s.
  • 11.Katalog nieustającej wystawy Towarzystwa przyjaciół sztuk pięknych w Krakowie w Sukiennicach. Kraków: W drukarni «Czasu», 1891. 14 s.
  • 12.Смерть Шевченьки. Слово. Львовъ, 1861. Чис. 15 (15 март.). С. 78.
  • 13. Śmierć T. Szewczeńki i jego «Hajdamacy». Głos. Lwów, 1861. No 68 22 marc.). S. 4.
  • 14. Володар українського духу: Львівська мистецька Шевченкіана. Упорядник і автор вступного слова Олег Сидор. Львів: Клуб українських мистців,
  • 2014. 114 с.: іл.
  • 15. За упокой души бл. п. Тараса Шевченка. Слово. Львовъ, 1862. Чис. 16 (24 февр. (8 март.)). С. 61.
  • 16.До Новинокъ извлекаемъ слѣдующій уступъ… Слово. Львовъ, 1862. Чис. 16 (24 февр. (8 март.)). С. 64.
  • 17.В. Ш. [Шашкевич В.]. Поминки Тараса Шевченка у Львовѣ. Слово. Львовъ, 1862. Чис. 17 (28 февр. (12 март.)). С. 68.
  • 18. Роковины по Шевченкови. Вечерницѣ. Львôвъ, 1863. Чис. 9 (28 лют.). С. 66.
  • 19. Еще надослано намъ слѣдующе описанье сего Богослуженья… Слово. Львовъ, 1863. Чис. 17 (27 лют. (11 март.)). С. 72.
  • 20. Петрикевич В. Істория культу Шевченка серед ґімназияльної молодїжи: Ювилейна студия. Перемишль: З друкарнї гр. кат. Капітули, 1914. LXVIII с.
  • 21.Щурат В. Святкованє роковин смерти Шевченка в Галичинї 1862—1870. Недїля. Львів, 1911. Чис. 11/12. С. 5—8.
  • 22.Возняк М. Народини культу Шевченка в Галичинї. Недїля. Львів, 1911. Чис. 11/12. С. 1—5.
  • 23. Рускіи молодцѣ во Львовѣ… Слово. Львовъ, 1864. Чис. 19 (4 (16) март.). С. 76.
  • 24. Роковины смерти Тараса Шевченка. Русалка. Львôвъ, 1866. Чис. 10 (5 марц.). С. 74, 75.
  • 25.Въ сю Середу… Правда. Львівъ, 1869. Чис. 8 (28 лют.). С. 76.
  • 26. Каталог Шевченківськоі вистави з портретом батька Т. Шевченка. Упоряд. І. Свєнціцкий. Львів: З друкарні «Діла», 1920. 23 с.
  • 27.Сидор О. З історії львівської мистецької Шевченкіани. Народознавчі зошити. Львів, 2014. Зош. 6. С. 1112—1141: іл.
  • 28.Въ Середу 14 (26) Лютого… Слово. Львовъ, 1862. Чис. 14 (17 февр. (1 март.)). С. 56.
  • 29.Декляматорскій вечеръ 24. Цвѣтня… Слово. Львовъ, 1862. Чис. 31 (21 цвѣт. (3 мая)). С. 124.
  • 30. Минувшои недѣлѣ, дня 16. Грудня… Слово. Львовъ, 1862. Чис. 100 (19 (31) декем.). С. 390.
  • 31.Святкованье памяти Т. Шевченка. Дѣло. Львôвъ, 1886. Чис. 23 (17 лют. (11 март.)). С. 1, 2.
  • 32. Музикально-декляматорскій вечеръ академичнои гимназіи. Дѣло. Львôвъ, 1880. Чис. 18 (5 (17) марц.). С. 4.
  • 33. Ученики рускои гимназіи. Дѣло. Львôвъ, 1883. Чис. 28 10 (22) март.). С. 3.
  • 34. Зъ Дрогобыча. Дѣло. Львôвъ, 1882. Чис. 16 (27 лют. (11 марц.)). С. 2.
  • 35. Рибчинська Н. До історії Кобзаревого пам’ятника. Жовтень. Львів, 1989. No 11. С. 133, 134.
  • 36. Жук С. Портрет Т. Шевченка в скульптурі. Авгсбург: Українська Вільна Академія Наук, 1946. 11 с.
  • 37. Бюст Шевченка. Правда. Львів, 1872. Чис. IV (15 (27) лип.). С. 198.
  • 38. Zawadzki W. Lwów, w grudniu. Tygodnik illustrowany. Warszawa, 1874. No 315 (10 stycz.). S. 28.
  • 39. Німенко А.В. Українська скульптура другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. 128 с.: іл.
  • 40. На-ый. Зъ Вѣдня. Дѣло. Львôвъ, 1889. Чис. 48 (1 (13) март.). С. 1, 2.
  • 41.Въ книжномъ магазинѣ Дм.Еф. Кожанчикова… Основа. Петербургъ, 1861. No 10 (октябрь). С. 157.
  • 42. Т.Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. Центральна наукова бібліотека; Упоряд.: А.Г. Адаменко, М.П. Візир, І.Д. Лисоченко,
  • Й.В. Шубинський. Київ: Наукова думка, 1966. 492 с.
  • 43.Львôвскій гôсть. ХХХІ-шû роковины смерти Тараса Шевченка у Вѣдни. Дѣло. Львôвъ, 1892. Чис. 50 (2 (14) март.). С. 2.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »