« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1023—1038

УДК [76.046.3:27-526.62](477)”15/18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1023

ГРАФІЧНІ ІКОНИ ДЛЯ ДОМІВОК (СТАНКОВІ ЛИСТИ-ІКОНИ, НАРОДНІ ДЕРЕВОРИТИ, ГРАВЮРИ, ПІДКЛАДЕНІ ПІД РОЗМАЛЬОВАНЕ СКЛО)

ТРІСКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396
  • кандидатка мистецтвознавства, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

Анотація. Упродовж століть хатні ікони були необхідним атрибутом християнського буття. Спосіб виконання релігійних сюжетів залежав від багатьох чинників, а саме — часу створення, панівних художніх тенденцій, середовища, для якого вони були призначені, і доступності матеріалів.

Метою статті є систематизація відомостей щодо ікон, виконаних графічним способом, а також висвітлення різних можливостей їхнього застосування.

Об’єктом дослідження є твори професійних і народних граверів другої пол. XVIІ—XIX ст.

Територіальні межі окреслені українськими етнічними землями, хронологічні — зазначеним часовим періодом, з увагою на продукції XVIІІ—XIX ст.

У статті застосовано історичний метод, як основний у відстеженні розвитку явища, іконографічний — задля визначення сюжетів і розуміння особливостей тематичних повторів. Значна частин дослідження проведена на основі іконографічно-порівняльного аналізу.

Новизна статтіполягає в комплексному розгляді функціонування графічної ікони як окремого жанру хатнього іконопису.

Ключові слова: гравюра, графічний видрук, народні ікони-дереворити, іконографія, ілюмінований відбиток.

Надійшла 29.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Ґрешлик В. Церква Стрітення Господнього в селі Козяни (Kozany) поблизу Бардієва. Zachodnioukraińska sztuka cerkiewna. Łańcut, 2004. Cz. II: Materiały z międzynarodowej konferencji naukowej Łańcut; Kotań, 17—18 kwietnia 2004. S. 319—320.
  • 2. Александрович В. Гравійовані ікони зі збірки Воло­димира Вуйцика у фондах Наукової Бібліотеки Львів­сь­кого Національного Університету імені Івана Фран­ка. Вісник Львів. ун-ту. 2008. Вип. 3. С. 229—237.
  • 3. Білецький П. Українське мистецтво XVIІ—XVIІІ ст. Київ: Мистецтво, 1963. 68 с.
  • 4. Фоменко В.М. Григорій Левицький і українська гравюра. Київ: Наукова думка, 1976. 110 с.
  • 5. Шпак О. Українська народна гравюра XVII—XIX сто­літь. Львів: Ін-т народознавства НАН Укра­їни, 2006. 224 с.
  • 6. В’юник А. Українська графіка ХІ — початку ХХ сто­літь. Київ: Мистецтво, 1994. 328 с.
  • 7. Шпак О. Народна гравюра. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Харків: Фоліо, 2018. Т. 2. Образотворче мистецтво. С. 421—460.
  • 8. Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном архидияконом Павлом Алеппским. Москва, 1897. Вып. 2.
  • 9. Кильбургер И.Ф. Краткое известие о русской торговле, каким образом оная производилась через всю Россию в 1674 году. URL: www.history/syktnet/ru/01/06/012.html (дата звернення 03.02. 2023).
  • 10.      Бондар Н.П. До історії побутування книжкових ілюстрацій як самостійних естампних гравюр наприкінці XVI—XVII ст. Рукописна та книжкова спадщина України. 2005. Вип. 10. С. 212—231.
  • 11. Сулимовский архивь. Киев, 1884. 360 с.
  • 12. Заєць О.В. Колекція Ієромонаха Києво-Печерської лаври Досифея (Іващенка) як джерело знань. Церква, наука, суспільство: питання взаємодії. ХІІІ міжнародна наукова конференція, Київ, 27—29 травня 2015. С. 209—211.
  • 13. Фоменко В.М. Мистецькі цінності у збірці Національної бібліотеки у Варшаві // НТЕ, №3, 1973. С. 81—83.
  • 14. Фоменко В. Естампи типу «народних картинок» у системі української художньої культури. IV Гончарівські читання: Традиційне й особистісне в мистецтві. Київ: Музей Івана Гончара, 2002. С. 354—366.
  • 15. Шуліка П. Де знайшов, де загубив. Основа. 1862. Т. 4. С. 80.
  • 16. Сидор-Ошуркевич О. Українська антимінсна Гравюра ХVIІ—ХVIIІ століть. Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. Львів, 1994. Т. 227. Праці секції мистецтвознавства. С. 171—182.
  • 17. Фоменко В.М. Ранні київські гравюри типу «народних картинок». НТЕ. № 1. 1996. С. 6—13.
  • 18. Степовик Д. Олександр Тарасевич. Київ: Мистецтво, 1975. 136 с.
  • 19. Адруг А. Гравірувальні дошки чернігівської друкарні XVII—XVIII століть. Сіверянський часопис 15. URL:https://dspace.nbuv.gov.ua
  • 20. Степовик Д.В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво бароко. Київ: Наукова думка, 1986. 232 с.
  • 21. Сидор О. Графіка. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Харків: Фоліо, 2018. Т. 2. Образотворче мистецтво. С. 349—420.
  • 22. Чуйко О.Д. Роль чину св. Василія Великого у розвитку культурно-мистецького життя Західної України 18 ст. Вісник ХДАДМ. № 12, 2006. С. 149—157.
  • 23. Огієнко І.І. Історія українського друкарства. Київ: Либідь, 1994. 446 с.
  • 24. Шпак О. Почаївські ксилографічні естампи середини XVIII — початку ХІХ ст. у київських збірках. Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали Х Міжнародної наукової конференції. Луцьк, 17—19 вересня 2003. URL:https //volart.com.ua
  • 25. Брижук А. Церемонія коронації в Почаївському монастирі, 1773 р. URL: https://ostrohcastle.com.ua/tseremoniya-koronatsiyi-v-pochayivskomu-monastyri-1773-r/ (дата звернення 16.06.2023).
  • 26. Степовик Д. Литовський період творчості гравера Івана Мирського. Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. Київ: Наукова думка, 1983. С. 74—84.
  • 27. Jacher-Tyszkowa A. Dreworyty leżajske i ich rodowód. Polska Sztuka Ludowa. 1987. № 1—4. S. 47—58.
  • 28. Романів-Тріска О. Західноукраїнське малярство на склі XIX — початку XX століття. Народна ікона на склі: альбом. Київ: Інститут колекціонерства при НТШ, 2008. С. 13—33.
  • 29. Єфімчук Н. До питань історії книготоргівлі Києво-Печерської лаври у другій пол. XVIІІ ст. ХІІІ міжнародна наукова конференція «Церква, наука, суспільство: питання взаємодії», Київ, 27—29 травня 2015. С. 207—209.
  • 30. Пилипенко Б. Ксилогравюри Чернігівського державного музею. Чернігів, 1925. 20 с.
  • 31. E-wystawa. Drzeworyty ludowe z Plazowa. URL: https://drzeworyty.eu/kolekcja2/#book5/page1 (дата звернення 21.06.2023).
  • 32. Шпак О.Д. Українські народні гравюри зі села Плазова. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2004. Т. ССХLVІІІ (248). Праці комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 396—406.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »