« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1050—1060

УДК 39:[738:666.3-187](477+438+474.5+476)”19/20″’

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1050

ОСОБЛИВОСТІ ВИПАЛУ ДИМЛЕНОЇ КЕРАМІКИ В КІНЦІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ ст. В УКРАЇНІ, ПОЛЬЩІ, ЛИТВІ, БІЛОРУСІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

МОТИЛЬ Романа

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6936-0328
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • доцентка кафедри дизайну та основ архітектури,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. Бандери, 12, 79000, Львів, Україна;
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: romana_motyl@ukr.net

Анотація. Статтю присвячено одному із найважливіших процесів у виготовленні димленої кераміки — випалу. Основну роль у створенні характерного чорного кольору кераміки відіграє спеціальна технологія випалювання, коли у горні шляхом щільного закриття усіх отворів створюється безкисневе середовище. Виготовлення димленої кераміки відоме у багатьох країнах світу, проте найбільше спільних рис у традиціях випалу спостерігаємо у територіально близьких землях, а саме в Україні, Польщі, Литві, Білорусі.

Отож, мета дослідження — проаналізувати і порівняти характерні для кожної з цих країн особливості випалювання димленої кераміки на прикладі діючих горнів кінця ХХ — початку ХХІ століття. Окрему увагу приділено конструкції горнів, основним етапам випалу у безкисневому середовищі, а також причинам появи чорного і сірого забарвлення на поверхні гончарних виробів. Визначено спільні та відмінні риси у випалюванні димленої кераміки України, Польщі, Литви, Білорусі.

Методологія роботи полягає у застосуванні комплексної методики, що утворюється із поєднання низки наукових методів: порівняльно-історичного, структурно-типологічного, аналітико-описового, образно-стилістичного аналізу.

Ключові слова: випал, горно, безкисневе середовище, димлена кераміка, гончарні вироби, Україна, Польща, Литва, Білорусь.

Надійшла 1.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Werner E. «Zur Entstehung und chemischen Structur «schwarz» farbender Pigmente bei unglasierter Irdenware». Berichte und Referate. 13 internationales Hafnerei — Symposion, 1980. Ed. Horst Klusch. Sibiu, 1981. Р. 215—232.
  • 2. Reinfuss R. Garncarstwo ludowe. Warszawa: Sztuka, 1955. 50 s.
  • 3. Wowak Jarosław. Ceramika siwa i czarna pogranicza polsko-litewskiego. Szkło i Ceramikа. 2014. № 6. S. 16—20.
  • 4. Сахута Я.М. Беларускае народнае дэкаратыуна-прыкладное мастацтва. Мінск: Беларусь, 2001. 110 с.
  • 5. Szabadfalvi Jozsef. Hungarian Black Pottery. Budapest: Corvina, 1987. 94 p.
  • 6. Duma G. The Development of Colour on Unglazed Black Pottery with Coal Dust Added. Epitoanyag 12. 1962. Р. 45.
  • 7. Floera B. Floresku. Ceramica neagra lustruita de la Marginea. Bucarest: de Stat pentru Literatura si Arta, 1958. 75 p.
  • 8. Поверин А. Гончарное дело. Чернолощеная керамика. Москва: Культура и традиции, 2002. 96 с.
  • 9. Мотиль Р. Українська димлена кераміка ХІХ — початку ХХІ ст. Історія. Типологія. Художні особливості. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 208 с.
  • 10. Matuszczyk M., Wowak J. Teresė Jankauskaitė. Czar-na ce-ramika z Litwy. Katalog wystawy Teresė Janka-uskaitė «Czar-na ceramika z Litwy». Wrocław: ASP 2015. 28 s.
  • 11. Matuszczyk M., Wowak J. Elvyra Teresė Petraitienė i jej legendy opowiadane gliną. Sylwetka I twórczość artystki. Szkło i Ceramika. 2015. S. 6—7.
  • 12. Мотиль Р. Міжнародний симпозіум кераміки у м. Лєлюнай (Литва): традиції, мистецькі пошуки, здобутки. Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 138—146.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »