« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 869—876

УДК [069.5:061.2(477)НТШ]:655.3.066.32″1912/1914

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.869

СЕРІЯ ЛИСТІВОК «ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА» З КОЛЕКЦІЇ МУЗЕЮ НТШ: ІСТОРИЧНО-МИСТЕЦЬКИЙ КОНТЕКСТ

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

Анотація. У статті йдеться про одну з малодосліджених колекцій музею Наукового товариства імені Шевченка — збірку ілюстрованих поштових листівок. Метою статті є розглянути шість листівок з цієї колекції, виданих «Всеукраїнським видавництвом», прослідкувати їхню історію створення, причетних людей, охарактеризувати вплив на цільову авдиторію.

Для кращого розуміння історико-культурного контексту появи вітальних великодніх листівок «Всеукраїнського видавництва» в с. Кривополе подано короткий огляд розвитку українських поштових листівок, аналіз їхньої тематики й естетичних принципів оформлення, що є об’єктом дослідження. Розглянуто діяльність фотографа Семена Бурка, видавців Богдана Заклинського і Франца Андрусевича, які були причетні до публікації серії ілюстрованих поштових карток «Всеукраїнське видавництво» (1912—1914). На конкретних візуальних прикладах продемонстровано просвітницьку функцію українських ілюстрованих поштових карток, зроблено акцент на закодованих у них актуальних відгуках художників на виклики часу.

Методологічною основою дослідження є структурно-типологічний метод та метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, поштова листівка, традиційний орнамент, кераміка фабрики Івана Левинського.

Надійшла 20.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Кушнір В. Музей наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Ін-т народознавства НАН України. 2021. 192 с.
  • 2. Горбань І. Музей етнографії та художнього промислу. Енциклопедія Львова. Т. 4. Львів: Літопис, 2012. С. 773—787.
  • 3. Полянський С., Полянський Ю. Стан музею Наукового Товариства ім. Шевченка у 1914—1920 рр. Львів, 1920.
  • 4. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898—1939). Львів, 2000.
  • 5. Купчинська Л. Колекція листівок Музею НТШ у фондах ЛННБ України імені В. Стефаника. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: історія, джерела, постаті. Львів, 2021. С. 150—154.
  • 6. Заполовський В. Поштівка як засіб пропаганди у часи війни 1914—1918 рр. Світова війна у поштових листівках 1914—1918 рр. Упоряд. С. Осадчук, І. Снігур. Чернівці, Зелена Буковина, 2014. С. 15—24.
  • 7. Щеглюк М. Історія українського листування. Т. 1. Львів: Сполом, 2009. 220 с.
  • 8. Діло. 1928. 07 квітня. С. 4.
  • 9. Діло. 1902. 13 листопада. С. 3.
  • 10. Діло. 1904. 17 березня. С. 3.
  • 11. Пшеничний Є. Тепле сяйво святочної картки. Корпанюк П. Полегенький С. Українська святочна картка: Альбом. Київ: Мистецький центр «Барви», 2009. С. 10—15.
  • 12. Домбровська Є., Ковалів Ю. Андрусевич Франц. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-79
  • 13. Ковалів Ю. Бурко Семен. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. Київ; Львів: НТШ; Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-466
  • 14. Манько В. Українська народна писанка. Львів: Свічадо, 2005.
  • 15. Герій О. Орнаментика керамічних виробів. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. Харків: Раритети України, 2020. С. 46—65.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »