« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 869—876

УДК [069.5:061.2(477)НТШ]:655.3.066.32″1912/1914

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.869

СЕРІЯ ЛИСТІВОК «ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА» З КОЛЕКЦІЇ МУЗЕЮ НТШ: ІСТОРИЧНО-МИСТЕЦЬКИЙ КОНТЕКСТ

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

Анотація. У статті йдеться про одну з малодосліджених колекцій музею Наукового товариства імені Шевченка — збірку ілюстрованих поштових листівок. Метою статті є розглянути шість листівок з цієї колекції, виданих «Всеукраїнським видавництвом», прослідкувати їхню історію створення, причетних людей, охарактеризувати вплив на цільову авдиторію.

Для кращого розуміння історико-культурного контексту появи вітальних великодніх листівок «Всеукраїнського видавництва» в с. Кривополе подано короткий огляд розвитку українських поштових листівок, аналіз їхньої тематики й естетичних принципів оформлення, що є об’єктом дослідження. Розглянуто діяльність фотографа Семена Бурка, видавців Богдана Заклинського і Франца Андрусевича, які були причетні до публікації серії ілюстрованих поштових карток «Всеукраїнське видавництво» (1912—1914). На конкретних візуальних прикладах продемонстровано просвітницьку функцію українських ілюстрованих поштових карток, зроблено акцент на закодованих у них актуальних відгуках художників на виклики часу.

Методологічною основою дослідження є структурно-типологічний метод та метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, поштова листівка, традиційний орнамент, кераміка фабрики Івана Левинського.

Надійшла 20.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Кушнір В. Музей наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Ін-т народознавства НАН України. 2021. 192 с.
  • 2. Горбань І. Музей етнографії та художнього промислу. Енциклопедія Львова. Т. 4. Львів: Літопис, 2012. С. 773—787.
  • 3. Полянський С., Полянський Ю. Стан музею Наукового Товариства ім. Шевченка у 1914—1920 рр. Львів, 1920.
  • 4. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898—1939). Львів, 2000.
  • 5. Купчинська Л. Колекція листівок Музею НТШ у фондах ЛННБ України імені В. Стефаника. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: історія, джерела, постаті. Львів, 2021. С. 150—154.
  • 6. Заполовський В. Поштівка як засіб пропаганди у часи війни 1914—1918 рр. Світова війна у поштових листівках 1914—1918 рр. Упоряд. С. Осадчук, І. Снігур. Чернівці, Зелена Буковина, 2014. С. 15—24.
  • 7. Щеглюк М. Історія українського листування. Т. 1. Львів: Сполом, 2009. 220 с.
  • 8. Діло. 1928. 07 квітня. С. 4.
  • 9. Діло. 1902. 13 листопада. С. 3.
  • 10. Діло. 1904. 17 березня. С. 3.
  • 11. Пшеничний Є. Тепле сяйво святочної картки. Корпанюк П. Полегенький С. Українська святочна картка: Альбом. Київ: Мистецький центр «Барви», 2009. С. 10—15.
  • 12. Домбровська Є., Ковалів Ю. Андрусевич Франц. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-79
  • 13. Ковалів Ю. Бурко Семен. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. Київ; Львів: НТШ; Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-466
  • 14. Манько В. Українська народна писанка. Львів: Свічадо, 2005.
  • 15. Герій О. Орнаментика керамічних виробів. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. Харків: Раритети України, 2020. С. 46—65.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »