« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 869—876

УДК [069.5:061.2(477)НТШ]:655.3.066.32″1912/1914

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.869

СЕРІЯ ЛИСТІВОК «ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ВИДАВНИЦТВА» З КОЛЕКЦІЇ МУЗЕЮ НТШ: ІСТОРИЧНО-МИСТЕЦЬКИЙ КОНТЕКСТ

ГЕРІЙ Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8383-227X
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oheriy@ukr.net

Анотація. У статті йдеться про одну з малодосліджених колекцій музею Наукового товариства імені Шевченка — збірку ілюстрованих поштових листівок. Метою статті є розглянути шість листівок з цієї колекції, виданих «Всеукраїнським видавництвом», прослідкувати їхню історію створення, причетних людей, охарактеризувати вплив на цільову авдиторію.

Для кращого розуміння історико-культурного контексту появи вітальних великодніх листівок «Всеукраїнського видавництва» в с. Кривополе подано короткий огляд розвитку українських поштових листівок, аналіз їхньої тематики й естетичних принципів оформлення, що є об’єктом дослідження. Розглянуто діяльність фотографа Семена Бурка, видавців Богдана Заклинського і Франца Андрусевича, які були причетні до публікації серії ілюстрованих поштових карток «Всеукраїнське видавництво» (1912—1914). На конкретних візуальних прикладах продемонстровано просвітницьку функцію українських ілюстрованих поштових карток, зроблено акцент на закодованих у них актуальних відгуках художників на виклики часу.

Методологічною основою дослідження є структурно-типологічний метод та метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, поштова листівка, традиційний орнамент, кераміка фабрики Івана Левинського.

Надійшла 20.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Кушнір В. Музей наукового товариства ім. Шевченка (1892—1940 рр.). Львів: Ін-т народознавства НАН України. 2021. 192 с.
  • 2. Горбань І. Музей етнографії та художнього промислу. Енциклопедія Львова. Т. 4. Львів: Літопис, 2012. С. 773—787.
  • 3. Полянський С., Полянський Ю. Стан музею Наукового Товариства ім. Шевченка у 1914—1920 рр. Львів, 1920.
  • 4. Сапеляк О. Етнографічні студії в Науковому товаристві ім. Шевченка (1898—1939). Львів, 2000.
  • 5. Купчинська Л. Колекція листівок Музею НТШ у фондах ЛННБ України імені В. Стефаника. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: історія, джерела, постаті. Львів, 2021. С. 150—154.
  • 6. Заполовський В. Поштівка як засіб пропаганди у часи війни 1914—1918 рр. Світова війна у поштових листівках 1914—1918 рр. Упоряд. С. Осадчук, І. Снігур. Чернівці, Зелена Буковина, 2014. С. 15—24.
  • 7. Щеглюк М. Історія українського листування. Т. 1. Львів: Сполом, 2009. 220 с.
  • 8. Діло. 1928. 07 квітня. С. 4.
  • 9. Діло. 1902. 13 листопада. С. 3.
  • 10. Діло. 1904. 17 березня. С. 3.
  • 11. Пшеничний Є. Тепле сяйво святочної картки. Корпанюк П. Полегенький С. Українська святочна картка: Альбом. Київ: Мистецький центр «Барви», 2009. С. 10—15.
  • 12. Домбровська Є., Ковалів Ю. Андрусевич Франц. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-79
  • 13. Ковалів Ю. Бурко Семен. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. Київ; Львів: НТШ; Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. URL: https://encyclopedia.com.ua/entry-466
  • 14. Манько В. Українська народна писанка. Львів: Свічадо, 2005.
  • 15. Герій О. Орнаментика керамічних виробів. Керамічний код Івана Левинського в естетичному вимірі українця кінця ХІХ — початку ХХ ст. Харків: Раритети України, 2020. С. 46—65.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »