« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1284—1290

УДК 739(04) (477.86) 7.071

п 57

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1284

КОВАНІ БАРТКИ ТА КЕЛЕФИ У ТВОРЧОСТІ МАРКА ЛУКАНЮКА

ПОПЕНЮК Володимир

  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
  • Львівської національної академії мистецтв,
  • кафедра декоративного мистецтва,
  • вул. Міцкевича, 2, 78600, м. Косів, Україна,
  • Контакти: e-mail: v.m.popenuk@gmail.com

Анотація. Висвітлюється творчий шлях відомого косівського майстра художнього ковальства Марка Луканюка — досвідченого педагога Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. Досліджуються принципи пошуку інноваційних національних форм кованих виробів, зокрема барток і келефів, у поєднанні із традиційною спадщиною гуцульського мосяжництва. Зосереджується увага на типології виробів, художньо-технологічних особливостях та декоративному орнаментальному плетенні й гравіруванні.

Мета статті полягає в тому, щоб якомога ширше висвітлити багатогранну художню творчість, розкрити стилістичні особливості виробів М. Луканюка.

Актуальність теми. Особистість Марка Луканюка є яскравим прикладом для молодої генерації молодих митців у контексті збереження та розвитку художнього металу в Косівській мистецькій школі й на Гуцульщині загалом.

Джерельна база складається, в основному, із записів і світлин, що були зроблені автором упродовж 2021—2023 років.

Новизна. Уперше оприлюднено розмаїття нових художніх виробів,

які засвідчують тенденції розвитку сучасного декоративного мистецтва.

У статті використано порівняльний та історичний методи, мистецтвознавчий аналіз та метод польового етнографічного дослідження.

Ключові слова: художній метал, ковані елементи, типологія, декор, орнаменти, плетіння.

Надійшла 4.09.2023

Список використаних джерел

  • 1. Боньковська С.М. Ковальство на Україні (ХІХ — початок ХХ ст). Київ: Наукова думка, 1991. 112 с.
  • 2. Валько О. Гуцульські художні вироби з металу кінця XVIII — початку XX ст. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2011. 390 с.
  • 3. Жолтовський П.М. Орнаментація народних металевих виробів Гуцульщини. Народна творчість та етнографія. 1958. № 2. С. 75—92.
  • 4. Шухевич В. Гуцульщина. Львів: Наукове Товариство імені Т. Шевченка, 1901. Т. 1. 320 с.
  • 5. Попенюк В.М. Феномен мистецької спадщини Петра Харінчука в історії розвитку мосяжництва на Гуцульщині. Вісник Закарпатської академії мистецтв. Ужгород. 2019. № 12. С. 42—47.
  • 6. Леонтьєв Д.В. Архітектура України. Харків: Ранок. 223 с.
  • 7. Суха Л.М. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ—ХХ ст. Київ: Академія наук УРСР, 1959. 103 с.
  • 8. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст.: типологія, локалізація, художні особливості. Львів: Афіша, 2004. Ч. І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). 584 с.: іл.
  • 9. Ткачук Я.Ю. Ліжники Василини Калинич: Каталог виставки. Івано-Франківськ, 1989. 8 с.
  • 10. Матясяк І.М. Гуцульські художні металеві вироби. Київ: Академія архітектури УРСР, 1954. 40 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »