« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 605—616

УДК 7.012:727.7:7.045+745:069.013(477)(045)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.03.605

АЙДЕНТИКА УКРАЇНСЬКИХ МУЗЕЇВ У ВІЗУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ СУЧАСНОГО МУЗЕЙНИЦТВА

КУШНІР Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
  • кандидат історичних наук,
  •  старший науковий співробітник,
  • Музей етнографії та художнього промислу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, м. Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. Комплекс засобів, за допомогою яких музеї прагнуть донести до аудиторії своє «послання» — інформаційне, смислове та ціннісне — можна визначити як музейну мову, ядром якої є візуальна складова. Її формують не лише сама музейна експозиція, але також музейні території та музейна архітектура, що перебувають у складній взаємодії одна з одною. Своєю чергою, безпосередній візуальний простір конкретного музею постає частиною його «віртуальної візуальності», яку утворюють музейна айдентика та віртуальна (інформаційна) складова функціонування музею.

Метою роботи є характеристика новітньої айдентики українських музеїв, а також визначення її місця та ролі у широкому просторі сучасної музейної візуальності.

Хронологічні рамки роботи в основному охоплюють останні кілька років, протягом яких айдентика українських музеїв почала зазнавати швидких трансформацій. Дослідження також вимагало коротких ретроспективних екскурсів в історію музейної справи.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексі принципів і методів музеєзнавчого та історичного дослідження, зокрема застосуванні порівняльного методу, принципу історизму, а також мистецтвознавчого аналізу, насамперед образотворчого та формально-стильового. Для досягнення поставленої мети також застосовано аналіз джерел та методику систематизації отриманих даних і результатів.

Ключові слова: музей, музейництво, музейна архітектура, музейна візуальність, айдентика.

Надійшла 3.06.2024

Список використаних джерел

  • 1. Маланчук-Рибак О. Візуальна культура як дослідницький об’єкт. Мистецтвознавчий автограф. 2013. Вип. 6—8. С. 99—106.
  • 2. Маньковська Р., Гаврилюк С. Теоретичні засади музейної візуальності. Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2021. Вип. 37. С. 95—100.
  • 3. Сошніков А. Моделювання експозиційного образу. Науковий вісник ХНПУ. Серія «Філософія». Харків: ХНПУ, 2016. Вип. 47. Частина ІІ. С. 3—7.
  • 4. Смирний Д. Дизайн музейної експозиції. Дизайн Центрально-Східної Європи. Харків: ХДАДМ, 2009. С. 186—193.
  • 5. Півень В.О. Виставкова робота у сучасному музеї: проблема візуалізації та музейної комунікації. STUDIA SLOBOZHANIKA. Вісник виставково-музейного центру. Вип. 2. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Слобожанський гуманітарій-2015», 27 листопада 2015 р. Харків, 2016.
  • 6. Велика Л. Музейне експозиційне мистецтво. Харків: ХДАК, 2000. 159 с.
  • 7. Велика Л. Музейне експозиційне мистецтво. Автореферат… канд. мист. Харків, 2000. 18 с.
  • 8. Архітектурні концепції сучасних музеїв. Частина 1. Музейний простір. 24 жовтня 2008. URL: prostir.museum/ua/post/28276 (дата звернення: 3 серпня 2023 р.).
  • 9. Ноговіцина Т.В., Карпова А.В. Принципи архітек­турно-планувальної організації сучасних музеїв. Регіональні проблеми архітектури та містобудування. 2019. № 13. С. 92—100.
  • 10. Guide to the University of Alaska Museum. University of Alaska Museum, Fairbanks, 1996.
  • 11. Черкаський обласний краєзнавчий музей. URL: https://ckoblmuz.ck.ua (дата звернення: 8 травня 2024 р.).
  • 12. Маланюк В. Сучасні тенденції в архітектурі корпоративних музеїв. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 44. Т. 2. 2021. С. 21—25.
  • 13. Стахова О. Що таке айдентика бренду та як її створити. 27 жовтня 2019 р. URL: www.lanet.click/aidentyka-brendu (дата звернення: 12 квітня 2024 р.).
  • 14. Головачко М. Культурний маркетинг: як і навіщо змінювати візуальний образ театрів і музеїв. 1.06.2020 р. URL: https://mind.ua/openmind/20211270-kulturnij-marketing-yak-i-navishcho-zminyuvati-vizualnij-obraz-teatriv-i-muzeyiv (дата звернення: 18 березня 2024 р.).
  • 15. Вежбовська Л., Осадча Т. Ребрендинг українських художніх музеїв: дизайн як культурна стратегія. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2021. Т. 4. № 2. С. 177—196.
  • 16. Тепер NAMU: Banda Agency створила айдентику Національного художнього музею. Софія Пилипюк, 20 грудня 2018 р. URL: https://www.the-village.com.ua/village/culture/art/279967-namu-identity (дата звернення: 3 травня 2024 р.).
  • 17. Стасюк І. Музей Києва отримав нову айдентику: стікери та гірчично-зелені кольори. 18.11.2020. URL: https://hmarochos.kiev.ua/2020/11/18/muzej-kyyeva-otrymav-novu-ajdentyku-stykery-ta-girchychno-zeleni-kolory/ (дата звернення: 3 травня 2024 р.).
  • 18. Лесишин І. У Музею Ханенків нова айдентика: хто і як її створив. 16 жовтня 2019. URL: https://www.the-village.com.ua/village/culture/art/290223-u-muzeyu-hanenkiv-nova-aydentika. (дата звернення: 28 квіт­ня 2024 р.).
  • 19. Єфремова В. Ребрендинг Педагогічного музею України. 26.01.2021. URL: http://pmu.in.ua/actual-info/rebrendung/ (дата звернення: 28 березня 2024 р.).
  • 20. Глущенко А. Комунікація це слово та образ: ребрендінг Педагогічного музею України. URL: https://cases.media/case/komunikaciya-ce-slovo-ta-obraz-rebrending-pedagogichnogo-muzeyu-ukrayini (дата звернення: 3 травня 2024 р.).
  • 21. Мінімалізм та море: Одеський художній музей отри­мав новий візуальний стиль. 31.05.2019 р. URL: https://www.the-village.com.ua/village/culture/culture-news/285657-minimalizm-ta-more-v-odeskogo-hudozhnogo-muzeyu-noviy-vizualniy-stil (дата звернен­ня: 11 лип­ня 2023 р.)
  • 22. Спіралі Фібоначчі об’єднали з хвилею: в одеського музею з’явився новий бренд. URL: https://odesa.depo.ua/ukr/odesa/spiral-fibonachchi-obednali-z-khvileyu-v-odeskogo-muzeya-zyavivsya-noviy-brend-20190530971139 30.05. 2019 р. (дата звернення: 11 липня 2023 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »