« 2024. № 3 (177)

Народознавчі зошити.  2024. № 3 (177).  С. 617—630

УДК 746.5.011.26.045.02.03(477.83/.86=161.2)”19″:930.2

DOI https://doi.org/10.15407/

БІСЕРНИЙ КОТИЛЬОН ЯК АКТУАЛЬНИЙ АРТЕФАКТ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ҐЕНЕЗА Й ОСОБЛИВОСТІ ПОБУТУВАННЯ

ФЕДОРЧУК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4724-3566
  • докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olena-fedorchuk@ukr.net

Анотація. Дослідження присвячене бісерній прикрасі, найбільш відомій серед українців під назвою «котильон». Прикраса набула поширення в Східній Галичині та на Буковині на початку XX ст. на хвилі національного відродження й розгортання Визвольних змагань за державну незалежність України. Прикраса часто містила українську символіку, завдяки чому стала популярним знаком національної ідентичності. Актуальність статті обумовлена суспільним зацікавленням до досліджуваної прикраси. Від початку російської збройної агресії проти України котильон привернув увагу багатьох українських митців, які почали активно його реплікувати. Відомості та ілюстрації, зібрані у цій статті, сприятимуть осмисленню маловідомого етнічного феномену котильона та розвитку новітніх мистецьких практик. Об’єктом дослідження є етнічна мистецька традиція бісерного оздоблення народної ноші українців, а предметом — ґенеза й особливості побутування котильона.

Методологія дослідження ґрунтується на системно-історичному підході та методах: історіографічних досліджень, інтерв’ювання, фотофіксації артефактів, авдіофіксації наративів, наукового аналізу, аналітичної інтерпретації отриманих результатів та історичної реконструкції. Джерельну базу складають авторські польові матеріали, зібрані упродовж двадцяти років, а саме — візуальна та вербальна інформація про бісерний котильон. У ході написання праці було проаналізовано котильони з державних музеїв, побутові світлини першої половини XX ст., а також цифрові копії котильонів, надані науковими колегами та приватними колекціонерами.

Ключові слова: Україна, народне мистецтво, бісерна прикраса, котильон, національна символіка.

Надійшла 29.04.2024

Список використаних джерел

  • 1. Курочкін О.К. Обрядовість (календарні свята й обряди). Поділля. Історико-етнографічне дослідження. О.В. Курочкін, Л.Ф. Артюх та ін. Київ: Доля, 1994. С. 358—385.
  • 2. Сахро М.П. Прикраси з бісеру. Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження. Відп. ред. Ю.Г. Гошко. Київ: Наукова думка, 1987. С. 440—442.
  • 3. Кожолянко Г. Етнографія Буковини: у 3 т. Чернівці: Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича; Буковинське етнографічне товариство, 1999. Т. 1. 384 с.
  • 4. Павлюк А.Д. Прикраси з бісеру у фондах Чернівецького музею народної архітектури та побуту. Буковина — мій рідний край: матеріали історико-крає­знавчої конференції молодих дослідників, студентів та науковців. Чернівці: Золоті литаври, 2000. С. 105—107.
  • 5. Федорчук О.С. Типологія українських народних прикрас із бісеру. Народознавчі зошити. 2003. № 5—6 (53—54). С. 702—719.
  • 6. Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. Львів: ІН НАН України; Вид-во «Свічадо», 2007. 120 с.: іл.
  • 7. Федорчук О. Бісер у декорі традиційного одягу українців (питання типології). Народознавчі зошити. 2012. № 3 (105). С. 452—468.
  • 8. Федорчук О. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. 320 с.: іл.
  • 9. Федорчук О. Котильон. Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2019. Т. ІІ. С. 301—302.
  • 10. Пахолко С. Котильон — відзнака-оберіг в українських військових формуваннях періоду національно-визвольної боротьби 1916—1950 років. Нумізматика і фалеристика. 2006. № 4. С. 22— 25.
  • 11. Кожолянко Г. Доповнювальні елементи традиційного народного костюма українців Буковини. Народна творчість та етнографія. 2010. № 1. С. 57—66.
  • 12. Фединчук О.Б. Шийно-нагрудні чоловічі та жіночі бісерні прикраси Північної Буковини. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2018. Вип. 35. С. 124—139. DOI: http://doi.org/10.5281/zenodo.1313127
  • 13. Армія безсмертних. Повстанські світлини. Упоряд. В. В’ятрович та ін. Вид. 3-тє. Львів: Центр дослідження визвольного руху; Вид-во Мс, 2006. 205 c.: фот.
  • 14. Розсіяні в степах. Фотоматеріали з життя західних бойків на рідних землях та після переселення. Упоряд. Н. Кляшторної. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2013. 192 с.
  • 15. Свйонтек І. Покутські вишивки Прикарпаття. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту. Альбом 1. Львів: Апріорі, 2013. 260 с.: іл.
  • 16. Оpleštilová H., Babka L. Zmizelý svět Podkarpatské Rusi ve fotografiích Rudolfa Hůlky (1887—1961) = The lost world of Subcarpathian Rus’ in the photographs of Rudolf Hůlka (1887—1961). Praha: Národní knihovna České republiky, 2014. 291 s.: il.
  • 17. Віків минулих твердь: Городенківщина в старих документах і світлинах. Р. Смеречанський, О. Каглян, І. Миронюк, В. Никифорук. Івано-Франківськ: Лі­лея-НВ, 2014. 200 с.: іл.
  • 18. Cotillion. URL: https://cs.wikipedia.org/wiki/Cotillion (дата звернення: 27.04.2024).
  • 19. Crabtree Caroline, Stallebrass Pam. Beadwork: A World Guide. London: Thames & Hudson Ltd, 2002. 208 p.
  • 20. Снігур І. Буковина і буковинці. Побут, давній одяг. Упоряд. О. Снігур. Чернівці: Друк Арт, 2017. 319 с.
  • 21. Німецький колекціонер показав унікальні фото Фран­ків­щини 1920-х років. Репортер. URL: http://report.if.ua/istoriya/nimeckyj-kolekcioner-pokazav-unikalni-foto-frankivshchyny-1920-hrokiv-foto/ (дата звернення: 27.04.2024).
  • 22. Колекція Любомира Медика. Нашийний бант з секре­том. 1927 рік. URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=10154945728927324&set=a.10154945523527324 (дата звернення: 27.04.2024).
Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »