« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 314—323

УДК 001-044.247:504.062(477:292.452) 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.314

ІНТЕГРАЦІЯ ПРИРОДОЗНАВЧИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ГАЛУЗЕЙ НАУКИ НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ГІРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

БОЙКО Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3828-1835 
  • кандидат історичних наук, докторант,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: ihor.o.bojko@gmail.com

Анотація. Актуальність статті обумовлена тим, що досліджувати традиційне природокористування фактично неможливо за допомогою методів вузькоспеціалізованих дисциплін. Інтеграція дає змогу розв’язувати велику кількість наукових питань, більшість «таємниць» соціо-гуманітарної сфери пояснюється законами та правилами, відкритими у природознавчих й базових науках. Картографовані результати досліджень соціально-культурної антропології при дослідженні природокористування можуть використовуватись як аргумент для тієї чи іншої концепції, схеми вчених геологів, геоморфологів, фізичних географів, геоботаніків.

Мета дослідження — з’ясувати рівень та можливості інтеграції природознавчих та соціально-гуманітарних галузей при вивченні традиційного природокористування гірських територій.

Предметом статті є шляхи інтеграції природознавчих та соціально-гуманітарних галузей науки, а об’єктом — дослідження природознавчих та соціально-гуманітарних наук традиційного природокористування гірських територій.

Наукова інтеграція відбувається трьома шляхами: а) проникання методів й термінології дослідження з одних дисциплін до інших; б) вироблення спільного підходу та методології у вивченні й опрацюванні матеріалу; в) створення міждисциплінарних наук. Автор ділиться своїм науковим досвідом у втіленні всіх трьох шляхів інтеграції.

Ключові слова: наукова інтеграція, природокористування, ландшафти, Карпати, Правило Алена, адаптивна еволюція.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

  • 1. Плани-конспекти лекцій з курсу «методологія наукових досліджень та організація науки» (укл. проф. О.С. Цокур). Тема 1: поняття, зміст і функції науки. URL: http://onu.edu.ua/pub/bank/userfiles/files/rgf/ped/011-mag-conspect-ped.pdf (дата звернення 11.10.2022).
  • 2. Трохимчук С.В. Зміна ландшафтів Стрийсько-Санської верховини в Українських Карпатах за історичний час. Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук. Львів, 1968.
  • 3. Муха Б. Топоклімати Чорногори: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2017. 167 с.
  • 4. Sobala M. Mountain meadows and glades of the Carpathians — type or element of landscape? The problem of delimitation and typology of pasture landscapes. Sustainability. 2020. Vol. 12 (9). 3707. DOI: 10.3390/su12093707. URL: https://www.mdpi.com/search?au thors=sobala&journal=sustainability&volume=12&issue=9 (дата звернення 14.05.2022).
  • 5. Sobala M. Krajobrazy pasterskie w Polsce i Europie — wybrane typy, przykłady i formy ich ochrony. Prace Komisji krajobrazu kulturowego. 2014. № 25. S. 81—98. YADDA: bwmeta1.element.baztech-119defa1-32cc-4f0f-9835-9755bccc84e1.
  • 6. Kopczyńska-Jaworska B. Stosunki gospodarczo-społeczne w tradycyjnej kulturze Karpat pуłnocnych. Łуdź,1967. 262 s.
  • 7. Бойко І. Географічний та культурно-екологічний аналіз традиційного полонинського салашництва у Низьких Татрах. Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії: матеріали Всеукраїнського наукового онлайн-семінару з участю закордонних учених, присвяченого 120-літтю від народження професора Володимира Кубійовича (1900—1985) (Україна, м. Львів, 17 грудня 2020 р.). Львів: Простір-М, 2021. C. 284—290. ISBN 978-617-10-0486-3.
  • 8. Бойко І., Лях Я. Адаптивні стратегії традиційного сезонного будівництва на полянах та пасовиськах у північних Карпатах (кінець XIX — перша половина XX століття). Матеріали до української етнології. 2016. Вип. 15. С. 47—56. DOI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mdue_2016_15_8
  • 9. Правило Аллена URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 (дата звернення 15.11.2022).
  • 10. Правило Бергмана. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0 (дата звернення 15.11.2022).
  • 11. Бойко І. Еколого-антропологічний аналіз конструктивних особливостей колиб на польових молочних фер мах-салашах у Західних та українській частині Східних Карпат. Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії: матеріали Всеукраїнського наукового онлайн-семі нару з участю закордонних учених, присвяченого 120-літтю від народження професора Володимира Кубійовича (1900—1985) (Україна, м. Львів, 17 грудня 2020 р.). Львів: Простір-М, 2021. С. 275—284. ISBN 978-617-10-0486-3.
  • 12. Бойко І., Łach J. Ґенеза, типологія та поширення зрубних сінників У Західних Карпатах у першій половині XX ст. Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1322—1334. DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1322
  • 13. Бойко І. Традиційне будівництво на лучних салашах в Карпатах (кінець XIX–перша половина XX ст.). Проблеми збереження і популяризації культурної спадщини: виклики та можливості: Збірник до повідей Другої міжнародно-науково-практичної конференції у Музеї нар. арх. і побуту у Львові ім. Кл. Шептицького. ЛМР, Музей народної архі тектури і побуту у Львові імені Климентія Шеп тицького. Львів, 2018. С. 25—31.
  • 14. Бойко И.А. Конструкция косы, сенокошение и этно культурная адаптация украинцев Карпат (кон. XIX  нач. XXI в.). Этнографическое обозрение. 2014. № 3. C. 177—185. ISSN: 0869-5415.
  • 15. Бойко І., Лозинський І. Поширення та конструктивні особливості стогу у Карпатах (кінець XIX — середина XX ст.): культурно-екологічний аналіз. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. Вип. 2. Ч. 2. С. 73—80. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/12562
  • 16. Бойко І. Шопи-стаєнки на індивідуальних пасовиськах в Українських Карпатах: екологічний аспект (кінець XIX—XX ст.). Фортеця: збірник заповідника «Тустань». Львів: Простір-М, 2018. Кн. 3. C. 331—353.
  • 17. Boiko I., Łach J. Glade farming as a product and a factor in the formation of landscape (using the example of the Boikivshchyna. Dissertations of cultural landscape com mission.2020. № 43 (1). Pp. 73–96. DOI: 10.30450/ 202004.
  • 18. Бойко І., Лях Я. Традиційне сезонне будівництво на землях комплексного використання на Бойківщині (перша половина XX ст.). Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161). C. 1063—1077. DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1063.
  • 19. Традиційне будівництво на Бойківщині: культурно-екологічний аспект. URL: https://www.academia.edu/90830879/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82 (дата звернення 19.11.2022).
  • 20. Бойко І. Бойківський традиційний плуг (спроба крос-культурного аналізу). Народознавчі зошити. 2016. № 4. С. 826—838. ISSN 1028-5091.
  • 21. Бойко И.А. Антропогеографические исследования Украинских Карпат и перспективы синтеза географических и этнографических методов работы. Этнос и среда обитания. Москва: ИЭА РАН, 2012. Вип. 3. C. 199—230. ISBN 978-5-4211-0060-7
  • 22. Сливка Р.О. Геоморфологія Вододільно-Верховинсь ких Карпат. Львів: Видавничий Центр ЛНУ ім.І.Фран ка, 2001. 152 с.
  • 23. Бойко І. Просторово-господарська специфіка ландшафтів Бойківщини (кінець XVIII ст.). Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2013. Випуск 41. C. 38—49. ISSN 2078-6441.
  • 24. Мельник А. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження. Львів: Львівський національний ун-т імені Івана Франка, 1999. 286 с. ISBN 966-613-002-5
  • 25. Бойко І.Вплив ресурсної бази та системи розселення й природокористування на особливості полонинського будівництва гуцульських сіл Рускаво-Білотисенського межиріччя (XX ст.). Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Вип.35. Тернопіль, 2017. С. 63—71.
  • 26. Бойко І. Особливості культурно-природних ландшафтів Лемківщини, Бойківщини й Гуцульщини. Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії: матеріали Всеукраїнського наукового онлайн-семінару з участю закордонних учених, присвяченого 120-літтю від народження професора Володимира Кубійовича (1900—1985) (Україна, м. Львів, 17 грудня 2020 р.). Львів: Простір-М, 2021. C. 263—274. ISBN 978-617-10-0486-3
  • 27. Łach J., Boiko I. Zabudowa polaniarska jako istotny wyrуżnik w badaniach nad typologią krajobrazуw pasterskich Karpat Zewnętrznych. TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związkуw Kulturowych. Tom 6 (13). S. 207—221. DOI: https://doi.org/10.31743/teka.5801
  • 28. Łach J., Boiko I. Protecting the Identity of Sheep-Farming Landscapes in the Outer Carpathians: A Typology, Delimitation and Interpretation. Landscape Journal. 2022. Vol. 41. № 2. P. 39—58. DOI: 10.3336B/lj.41.239. ISSN: 0277 2426. e-ISSN: 7553 2704

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »