« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 419—425

УДК [069:908](477.87+438+437.6)-051″1930/1939″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.419

ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК ТА «ЛЕМКІВЩИНА»: ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (ПРОДОВЖЕННЯ ПУБЛІКАЦІЇ «ЛЕВ ҐЕЦ — МУЗЕЙНИК: МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ  ІСТОРІЇ МУЗЕЮ «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОКУ 1930—1939»)

ГАХ Ірина

Анотація. Мета дослідження — висвітлення невідомих фактів професійної діяльності Лева Ґеца як керівника музею «Лемківщина» у 1939—1944 рр.

Актуальність теми полягає у вперше представлених архівних матеріалах, ґрунтованих на спогадах Лева Ґеца щодо функціонування музею «Лемківщина» в Сяноку в період гітлерівської окупації. Об’єктом дослідження є музейницька праця Лева Ґеца 1939—1944 рр.; предметом — діяльність музею та професійна, науково-дослідницька та адміністративна робота Л. Ґеца як керівника «Лемківщини» в 1939—1944 рр.

Новизна публікації полягає у введенні в науковий обіг нових архівних, історичних матеріалів та вперше оприлюднених документів, які окреслюють діяльність керівника музею «Лемківщина» в Сяноку Лева Ґеца під час Другої світової війни.

Джерельною базою дослідження є архівні документи та фотоматеріали з фондів Історичного музею Сянока, архівів Інституту Національної Пам’яті та бібліотеки оо. Василіян в Римі.

Методологія дослідження полягає в історичному, струк турно-логічному та культурологічному аналізі.

Ключові слова: музей «Лемківщина», окупаційна влада, колекція пам’яток, археологія, музейні експозиції.

Надійшла 1.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Гах І. Лев Ґец — музейник: маловідомі історії музею «Лемківщина» в Сяноку: 1930—1939 рр.»  Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 57—63.
  • 2. Ґец Л. Книги-Спомини: у 2 кн. Т. 1, 2. Рим: Вид-во оо. Василіян. Сянок, 1930—1944.
  • 3. Архів Історичного музею в Сяноку. Книга протоколів зі Загальних зборів та засідань Товариства «Лемківщина» у Сяноці. Сянок, 1930—1939 (рукопис).
  • 4. Instytut Pamięci Narodowej (ІРN). № 010/10948/4-8.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »