« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 426—434

УДК 069:908]:745.51(477.86-22)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.426

ХУДОЖНЄ ДЕРЕВО В ЗБІРЦІ КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ДЕЛЯТИНА

ТИПЧУК Вікторія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5244-2981
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Прикарпатський національний університет
  • імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: typchuk@gmail.com

Анотація. Збірка Краєзнавчого музею Делятина поповнилась експонатами деревооброблення цього регіону, що датуються першою третиною ХХ ст., це стало підставою до написання статті і визначило її актуальність та новизну. Цим вагомим надбанням музейної колекції стали предмети церковного устаткування місцевого майстра Василя Турчиняка з присілку Луг біля Делятина. Майстер, що народився 1864 року та помер 1939 року, у своїй творчості утримався від технічних новацій гуцульського плоскорізьблення (декоруванням металом та деревом), а працював в межах давньої народної традиції. Увага до його творчого спадку, церковних інтер’єрів, а саме: іконостасів, провідальниць, вівтарів, кивотів, крісел, зосереджена на декоруванні плоскорізьбою, монументальною за звучанням, що адаптується народним майстром технічно й композиційно до прочитання на відстані.

Мета статті — проаналізувати предмети художнього дерева у збірці Краєзнавчого музею Делятина та їхню систему оздоблення. Об’єктом дослідження стали пам’ятки художнього дерева та предмети церковного устаткування майстра Василя Турчиняка збірки музею, а предметом — виявлення їх художніх особливостей.

Джерельна база — твори з експозиції Краєзнавчого музею Делятина, матеріали авторських польових досліджень, публікації українських істориків, етнографів і мистецтвознавців, а також відомості, отримані від респондентів.

Методологічна основа — формально-типологічний, мистецтвознавчий аналізи, інтерв’ювання та фотофіксування.

Ключові слова: художнє дерево, деревооброблення, орнаментальні мотиви, Василь Турчиняк, Краєзнавчий музей, Делятин, Гуцульщина.

Надійшла 16.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Січинський В. Історія українського мистецтва. Нью-Йорк: НТШ в Америці, 1956. Т. 1: Архітектура. 108 с.
  • 2. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження. Під ред. Ю.Г. Гошка. Київ: Наукова думка, 1987. 471 с.
  • 3. Шухевич В.О. Гуцульщина. Репринтне відтворення тексту 1899 року. Верховина, 1997. 350 с.
  • 4. Iсторiя Гуцульщини. Ред.-упор. М. Домашевський. Чикаго; Львiв, 1995. Т. I. 500 с.; Чикаго, 1985. Т. II. 507 с.; Чiкаго, 1986. Т. III. 441 с.; Ред.-упор. М. Домашевський, Н. Библюк. Львiв: Логос, 1999. Т. IV. 576 с.; Львів: Логос, 2000. Т. V. 623 с.; Львів: Логос, 2001. Т. VІ. 677 с.
  • 5. Альманах Станiславської землі. Ред.-упоряд. Б.Крав ців, М.Климишин. Нью-Йорк; Торонто; Мюн хен, 1975. Т. I. 850 с.
  • 6. Клапчук М. Транскарпатський шлях. Пилип’юк М. Страгора. Книга про Hадвiрнянщину. Львiв: Свiтло й Тiнь, 1994. С. 78—81; Клапчук М., Клапчук В. Храми Надпруття. Лiтопис Червоної Калини. 1995. № 4—6. С. 53—54; Клапчук М., Клапчук В. Лiси та тартаки Делятинщини в 1880—1939 рр. Домашевський М. Iсторiя Гуцульщини. Львiв: Логос, 1999. Т. IV. С. 300—313.
  • 7. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI—XX ст. Львiв, 2002. 479 с.
  • 8. Одрехівський Р.В. Сакральна різьба по дереву в Галичині ХІХ — першої половини ХХ століття: Історія та художні особливості. Львів: Афіша, 2006. 287 с.
  • 9. Моздир М. Українська народна дерев’яна скульптура. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  • 10. Кравченко Я. До словника майстрів дерев’яного будівництва Карпат. Читання пам’яті Святослава Гординського. Львів, 1999. С. 88—109.
  • 11. Болюк О. Художнє дерево у церквах: за матеріалами західних областей України. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2020. 520 с.
  • 12. Мельник І. Художнє дерево Гуцульщини: мистецькі та стилістичні особливості ремесла Делятинського краю (на матеріалах експедиційних досліджень). Народознавчі зошити. 2017. № 5. С. 1173—1176.
  • 13. Лагодинська Г. Скарби мистецтва в глухiй закутинi. Наша Батьківщина. 1938. С. 259—260.
  • 14. Лащук Ю.П. Народний архiтектор та рiзьбяр-де коратор Василь Турченяк (Турич) (1864—1939). Обстеження творчостi народного архiтектора й рiзь бяра-декоратора з Пiдкарпаття. Київ, 1955. Рукопис. С. 10 (Архiв Ю. Лащука — поз. 398).
  • 15. Корогодський Р. Вiдродження джерел. Образотворче мистецтво. 1992. № 1. С. 38—40.
  • 16. Клапчук М.М., Клапчук В.М. Історико-етно гра фічний нарис Делятинщини (від найдавніших часів до 1939 р.). Делятин, 2000. 120 с.
  • 17. Типчук В. Мистецькі традиції і новаторство у творчості Василя Турчиняка 1900—1939 років: автореф. дис… канд. мистецтвознавства 17.00.06. Львів, 2002. 20 с.; Осип Васьків і Василь Турчиняк: Спомин про видатних земляків: Книжка-диптих; Упоряд. Типчук В., Мисюк А. Львів: Каменяр, 2021. 156 с.
  • 18. Флис С. Феномен Василя Турчиняка. URL: http://naskryzhalyah.blogspot.com/2016/02/blog-post_18.html (дата звернення 20.12.2022); Флиc С. Різьбяр від Бога. Осип Васьків і Василь Турчиняк: Спомин про видатних земляків: Книжка-диптих. Упоряд. Типчук В., Мисюк А.Львів: Каменяр, 2021. C. 41—45; Флис С., Прохасько Т. Сократ із Лугу. Осип Васьків і Василь Турчиняк: Спомин про видатних земляків: Книжка-диптих. Упоряд. Типчук В., Мисюк А. Львів: Каменяр, 2021. C. 46—50.
  • 19. Скаврон Б. НепрОстий гуцульський майстер. Zbruč. URL: https://zbruc.eu/node/29929 (дата звернення 20.12.2022).
  • 20. Клапчук М., Клапчук В. Василь Турчиняк — світоч українського народно-церковного різьбярства. Осип Васьків і Василь Турчиняк: Спомин про видатних земляків: Книжка-диптих. Упоряд. Типчук В., Ми сюк А.Львів: Каменяр, 2021. C. 65—66.
  • 21. Тарас Я. Постать майстра Василя Турчиняка — будівничого церкви Св. Юрія в с. Дуліби Стрийського району. Народознавчі зошити. № 2 (158). 2021. С. 34—35.
  • 22. Одрехівський Р. Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ — початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 239—243; Одрехівський Р. Світоглядні засади в художній творчості майстрів церковного різьблення в галичині (кінець ХІХ — перша третина ХХ ст.). Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 31—35.
  • 23. Болюк О. Дерев’яне обрядово-ужиткове облаштування українських церков ХVI — середини ХХ ст.: розвиток і чинники впливу. Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1561—1577; Болюк О. Функціональна, тектонічна, символічна структури дерев’яного обладнання церкви у просторі Таїнства Євхаристії. Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1106—1123; Болюк О. Мистецтвознавчі студії художніх виробів з дерева у церкві: короткий огляд історіографії проблеми. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1019—1037.
  • 24. Клапчук В.М. Відомий дослідник Прикарпаття — Михайло Клапчук. Клапчук В.М., Клапчук М.М. Делятинщина: історико-географічне дослідження. Делятин: Фоліант, 2007. С. 7—16.
  • 25. Клапчук В. Великий рiзьбяр минулого. Гуцульщина. 1996. № 2 (48). С. 12—13.
  • 26. Клапчук М. Писанi столи Делятинщини. Культура та побут населення Українських Карпат. Ужгород, 1972. С. 53—55.
  • 27. Клапчук В.М., Клапчук М.М. Домашні промисли та ремесла. Делятинщина: історико-географічне дослідження. Делятин: Фоліант, 2007. С. 324—582.
  • 28. Типчук В. Майстер-будівничий з Делятинщини Василь Турчиняк. Українська академія мистецтв. Київ, 2000. № 7. С. 181—188.
  • 29. Типчук В.М. Мистецькі традиції і новаторство у творчості Василя Турчиняка 1900—1939 років: дис. канд. мистецтвознавства: 17.00.06. Львівська академія мистецтв. Львів, 2002. 154 арк.: іл. + дод.
  • 30. Kronika ilustrowana Wieku Nowego (Dodatek). 1936. 9 lutego.
  • 31. Флис С. Гуцульський дивосвіт. Івано-Франківськ. Но ва зоря. 2015. 120 с.: іл.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »