« 2023. № 3 (171)

Народознавчі зошити.  2023. № 3 (171)  С. 665—670

УДК 7.036(477:4)”190/193″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.03.665

ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС МОДЕРНІЗМУ: УКРАЇНА ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

БАБУНИЧ Юлія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1947-8325
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Львівська національна академія мистецтв,
  • кафедра історії та теорії мистецтва,
  • вул. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна,
  • Контакти: e-mail: yulia.babunych@ukr.net

Анотація. У статті розглядається проблема концептуально-теоре­тичного підґрунтя модернізму в Європі і Україні. Водночас, виявлено, що мистецькі течії першої третини ХХ ст. мали концептуальне підґрунтя, часто оформлюючись спочатку у маніфестах, концепціях, а згодом вже у реальному житті.

Актуальності проблемі надає необхідність вивчення кожного нового мистецького напрямку чи течії модернізму, що з’являлися у цей період, адже вони повсякчас були пов’язані з текстами. У статті також розкрито і доведено, що мистці одночасно виступали практиками і теоретиками нового мистецтва, викладаючи свої думки, точки зору, переконання у критичних статтях, наукових розвідках, книжках. У зв’язку з цим проаналізовано низку текстів українських модерністів, що й стало метою публікації.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні принципів науковості, об’єктивності та історизму.

Ключові слова: маніфест, теоретичне підґрунтя, концепція, мистецькі течії і напрямки, модернізм.

Надійшла 11.05.2023

Список використаних джерел

  • 1. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. Київ: Либідь, 1997. 251 с.
  • 2. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. 391 с.
  • 3. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. Київ: Либідь, 1997. 357 с.
  • 4. Ільницький О. Шевченко і футуристи. Сучасність. Мюнхен, 1989. Ч. 5 (337). С. 83—93.
  • 5. Шудря М. Бунтівний «кубофутурист» (до 120-річчя від дня народження О.К. Богомазова). Українська академія мистецтва. Київ, 2000. С. 254—263
  • 6. Архипенко О. Теоретичні нотатки. Хроніка 2000. Київ, 1993. № 3—4. С. 208—253.
  • 7. Архипенко О. «Всі ідеї є у всесвіті». Із теоретичних нотаток. Музейний провулок. Київ, 2004. № 1. С. 58—61. 8.         Кашуба Е. Первые авангардные выставки в Киеве 1908—1910 гг. Київ: Триумф, 1998. 54 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »