« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 978—985

УДК [398.3:393](477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.978

КОЛИ ЧОЛОВІК «ХОЧЕ ЦЕМУ СВІТОВИ ДЄКУВАТИ»: ПРИКМЕТИ, ВІРУВАННЯ І НАСТАНОВИ, ПОВ’ЯЗАНІ З НАСТАННЯМ СМЕРТІ НА ПОКУТТІ   

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8741-2467
  • кандидатка історичних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  •  Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: horoshyna@gmail.com

Анотація. Про актуальність зазначеної теми свідчить та обставина, що смерть є невід’ємною частиною життя кожної людини. Відтак метою статті є розгляд комплексу звичаєво-обрядових і світоглядних явищ, пов’язаних із настанням смерті. Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова ку­ль­ту­ра жителів Покуття, а предметом—вірування, прикмети і настанови, яких дотримувались і на які зважали у час смерті на Покутті. Поміж ними — знаки, які могли віщувати про наближення смерті, а також низка заходів, за допомогою яких намагалися полегшити недужому відхід у потойбіччя.

Джерельною основою дослідження є матеріали власних польових досліджень авторки впродовж 2013—2014 рр. у селах Коломийського, Городенківського, Снятинського, Тлумацького і Тисменицького р-нів Івано-Франківської обл., а також праці кінця ХІХ — поч. ХХІ ст.

Методологія ж роботи ґрунтується на загальнонаукових методоло­гічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-ет­­­нологічного спрямування. З’ясовано, що розглянутий етнолокальний варіант поховальної звичаєвості Покуття має питомі українські риси, зберігаючи при цьому самобутній вияв.

Ключові слова: прикмети, вірування, смерть, агонія, помирання, недужий, Покуття.

Надійшла 26.06.2023

Список використаних джерел

  • 1. Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: Polskie Wydawnictwo Muzyczne; Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1961. T. 29: Pokucie. Cz. 1. 358 s.
  • 2. Kolberg O. Dzieła wszystkie. Wrocław; Poznań: Polskie Wydawnictwo Muzyczne; Ludowa Spółdzielnia Wydaw­nicza, 1963. T. 31: Pokucie. Cz. 3. 241 s.
  • 3. Mroczko K.F. Śniatyńszczyzna. (Przyczynek do etnografii krajowej). Przewodnik naukowy i literacki. 1897. T. XXV. Z. VI. S. 481—498; Z. VІI. S. 577—595.
  • 4. Волошинський І. Похоронні звичаї і голосіня в Городенщині. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1919. Т. ХІХ—ХХ. С. 194—213.
  • 5. Кисілевська О. Похоронні звичаї й обряди в селі Товмачику, Коломийського повіта. Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди. Етноґрафічний збір­ник. Львів, 1912. Т. XXXI—XXXII. С. 299—302.
  • 6. Михайловський О. Похоронні звичаї й обряди в селі Тростянци, Снятинського повіта. Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди. Етноґрафічний збір­ник. Львів, 1912. Т. XXXI—XXXII. С. 302—315.
  • 7. Онищук А. Похоронні звичаї й обряди в селі Карлові, Снятинського повіта. Гнатюк В. Похоронні звичаї й обряди. Етноґрафічний збір­ник. Львів, 1912. Т. XXXI—XXXII. С. 315—338.
  • 8. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 5. Поховально-поминальні звичаї та обряди. Гол. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. 464 с.
  • 9. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704. Арк. 1—51. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Коломийському та Снятинському р-нах Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  • 10. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 771. Арк. 1—175. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Тлумацькому, Тисменицькому та Городенківському р-нах Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  • 11. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 782. Арк. 1—253. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Городенківському р-ні Івано-Франківської обл., 2016, 2017 рр.).
  • 12. Архів ІН НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 698. Арк. 1—116. Горошко Л.М. Польові матеріали з Покуття (Коломийський, Городенківський, Тлумацький, Снятинський р-ни Івано-Франківської обл., 2013 р.).
  • 13. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 736. Арк. 1—97. Горошко-Погорецька Л.М. Польові матеріали з Покуття (Тлумацький, Тисменицький, Городенківський р-ни Івано-Франківської обл., 2014 р.).
  • 14. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 355 б. Арк. 99—106. Панькив М.И.Семья и семейный быт на Покутье (1850—1980). Дисерт. канд. истор. наук. Ивано-Франковск, 1988. 188 с.
  • 15. Паньків М. «Мамко моя, зозуленько моя…» (Похо­ронно-поминальні звичаї і обряди на Покутті). Берегиня. 2002. № 1. С. 37—54.
  • 16. Возняк В. Село моє — України цвіт. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. 208 с.
  • 17. Гетьман І.В. Історія села двох братів (Братківці). Іва­но-Франківськ: Бібліотечка газети «Вперед», 2002. 238 с.
  • 18. Петрук М., Петрук Д. Історія Товмачика: історико-крає­знавчий нарис. Коломия: Вільний голос, 2000. 96 с.
  • 19. Паньків М. Весілля у селі Вербівцях на Городенківщині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. 108 с.
  • 20. Серебрякова О. Поминальні мотиви різдвяно-водо­хрес­ного циклу свят українців (на прикладі мантичних дій з ложками). Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167). С. 1121—1132.
  • 21. Борисенко В.К. Поховальні звичаї та обряди. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ: До­ля, 1994. С. 228—232.
  • 22. Горошко Л. Маністичний аспект застосування води з очисною метою у поховальній обрядовості українців (гуцульський етнолокальний варіант). Ґражда. 2005. Ч. 11. С. 45—47.
  • 23. Гузій Р. З народної танатології: карпатознавчі розсліди. Львів: ІН НАНУ, 2007. 352 с.
  • 24. Гузій Р. Народні засоби полегшення процесу помирання (Карпатська тра­ди­ція). Народознавчі зошити. 1998. № 3. С. 330—334.
  • 25. Гузій Р. Похоронні звичаї та обряди. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4 т. Львів, 2006. Т. 2. Етнологія та мистецтвознавство. С. 569—589.
  • 26. Гузій Р. Ритуальне оплакування померлих у похоронній звичаєвості українців Карпат. Народознавчі зошити. 2000. № 5. С. 809—815.
  • 27. Гузій Р.Б. Похоронні звичаї та обряди українців Карпат (ХІХ—ХХ ст.): дис. канд. іст. наук: спец. 07.00.05 «Етнологія». Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут народознавства НАН України. Львів, 2002. 242 с.
  • 28. Гузій Р., Вархол Й., Вархол Н. Похоронні обряди. Лемківщина: історико-ет­но­гра­фіч­не дослідження: у 2 т. Львів: ІН НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 94—109.
  • 29. Коваль-Фучило І. Гуцульський поховальний обряд: динаміка і семантика. Јemkowie, Bojkowie, Rusini: his­to­ria, wspуіczesnoњж, kultura materialna i duchowa. Sіupsk; Zielona Gуra; Svidnik: Oficyna wydawnicza Uniwersytetu Zielonogуrskiego. Sіupsk; Zielona Gуra; Svidnik: Oficyna wydawnicza Uniwersytetu Zielonogуrskiego, 2015. T. V. S. 571—586.
  • 30. Кривенко А. Сімейні звичаї та обряди. Повсякденне життя галичан у ХІХ — на початку ХХ століття. Харків: Фоліо, 2020. С. 135—141.
  • 31. Кутельмах К. Поминальні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: матеріали істо­рико-етнографічного дослідження. Львів: ІН НАНУ, 1997. Вип. 1. Київське Полісся. 1994. С. 172—203.
  • 32. Серебрякова О. Піромантика в календарній обрядовості (звичаї та повір’я українців Карпат). Історія релігій в Україні: науковий щорічник. Львів: Логос, 2008. Кн. І. С. 128—134.
  • 33. Сушко В.А. Життя нескінченне: поховальна обрядовість українців Слобожанщини ХІХ—ХХІ ст. Харків: СПДФО Бровін О.В., 2012. 236 с.
  • 34. Сявавко Є.І. Сімейна обрядовість. Гуцульщина: істо­рико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1987. С. 314—316.
  • 35. Таран О. Архаїчні елементи передпоховального циклу українців (за польовими дослідженнями Північної Миколаївщини). Локальна та регіональна специфіка традиційної культури: зб. наук. пр.: матеріали між­народної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса: КП ОМД, 2013. С. 505—512.
  • 36. Ткаченко Г. Поховальний обряд на Переяславщині в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Pereyaslavica: наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: зб. наук. ст. Переяслав-Хмельницький, 2009. Вип. 3 (5). С. 263—266.
  • 37. Ульяновська С. Магічні елементи поліського поховального ритуалу (на матеріалах Волинського та Центрального Полісся). Народна творчість та етнографія. 1992. № 2. С. 69—74.
  • 38. Черленяк І.В. Поховально-поминальні обряди україн­ців Закарпаття кін. ХІХ — п. п. ХХ ст. Записки іс­торич­ного факультету. Одеса: Одеський національ­ний університет ім. І.І. Мечнікова, 2016. Вип. 27. С. 197—221.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »