« 2023. № 4 (172)

Народознавчі зошити. 2023. № 4 (172). С. 1013—1022

УДК 730.027.1:821.161.2Шев]:730.071.1(477+438+436)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.04.1013

СКУЛЬПТУРНІ ПОРТРЕТИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У ТВОРЧОСТІ СТАНІСЛАВА РОМАНА ЛЕВАНДОВСЬКОГО

КУПЧИНСЬКА Лариса

  • ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0001-6461-4819
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • директорка Інституту досліджень
  • бібліотечних мистецьких ресурсів;
  • Львівська національна наукова
  • бібліотека України імені В. Стефаника,
  • вул. В. Стефаника, 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена маловідомим сторінкам раннього періоду творчості знаного європейського митця нового часу Станіслава Романа Левандовського. Головна увага приділена двом скульптурним портретам Тараса Шевченка, які в літературі згадані лише побіжно. Це додатково підкреслює актуальність теми дослідження. Метою публікації є розкриття історико-культурних та мистецьких особливостей ключових творів С.Р. Левандовського у контексті часу.

У статті приділено увагу співпраці С.Р. Левандовського з українським товариством «Січ» у Відні і українською молодіжною організацією «Академічна громада» у Кракові, визначено характер його участі у святкуванні 75-ліття від народження Т. Шевченка. У статті доведено знайомство С.Р. Левандовського зі здобутками Федора Каменського, твори якого у 1880-х рр. він міг оглядати у Києві. Для молодого митця важливим було особисте знайомство старшого колеги з Т. Шевченком, ескізи до скульптурного погруддя якого постали при його житті. Це відіграло вирішальну роль у появі відмінного образу поета, який відповідав новим мистецьким тенденціям не тільки Києва, але й Відня. Спільною рисою для двох творів є посилена увага до деталей і возвеличення портретованого.

Методологія дослідження ґрунтується на комплексному залученні різних методів, принципів і концепцій.

Ключові слова: Станіслав Роман Левандовський, Тарас Шевченко, скульптурний портрет, переосмислення, інтерпретація.

Надійшла 19.07.2023

Список використаних джерел

  • 1. Z wystawy projektów konkursowych na pomnik Mickiewicza. Kłosy. Warszawa, 1885. No 1024 (31 stycz.). S. 99.
  • 2. (W. Ł. [Łuszczkiewicz W.]). Śmierć Wajdeloty — rzeźba Lewandowskiego. Czas. Kraków, 1885. No 217 (24 wrześ.). S. 3.
  • 3. Czapelski T. «Kozak zaporozki». Tygodnik illustrowany. Warszawa, 1886. No 175 (8 maj.). S. 303.
  • 4. Czapelski T.P. Stanisław Lewandowski. Tygodnik illustrowany. Warszawa, 1886. No 187 (31 lip.). S. 79.
  • 5. Сьомочкін І. «Вівтарі народу»: пам’ятники Адамові Міцкевичу й Тарасові Шевченку у Львові. Пам’ятки України. Київ, 2004. No 1. С. 114—127:
  • іл.
  • 6. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII — середина ХХ ст.). Львів: Апріорі, 2015. 528 с.: іл.
  • 7. Зъ Кракова. Дѣло. Львôвъ, 1889. Чис. 71 (29 март. (10 цвѣт.)). С. 2.
  • 8. Зъ Кракова. Дѣло. Львôвъ, 1889. Чис. 135 (17 (29) черв.). С. 2.
  • 9. Katalog nieustającej wystawy Towarzystwa przyjaciół sztuk pięknych w Krakowie w Sukiennicach. Kraków: W drukarni «Czasu», 1889. 13 s.
  • 10.Katalog nieustającej wystawy Towarzystwa przyjaciół sztuk pięknych w Krakowie w Sukiennicach. Kraków: W drukarni «Czasu», 1890. 16 s.
  • 11.Katalog nieustającej wystawy Towarzystwa przyjaciół sztuk pięknych w Krakowie w Sukiennicach. Kraków: W drukarni «Czasu», 1891. 14 s.
  • 12.Смерть Шевченьки. Слово. Львовъ, 1861. Чис. 15 (15 март.). С. 78.
  • 13. Śmierć T. Szewczeńki i jego «Hajdamacy». Głos. Lwów, 1861. No 68 22 marc.). S. 4.
  • 14. Володар українського духу: Львівська мистецька Шевченкіана. Упорядник і автор вступного слова Олег Сидор. Львів: Клуб українських мистців,
  • 2014. 114 с.: іл.
  • 15. За упокой души бл. п. Тараса Шевченка. Слово. Львовъ, 1862. Чис. 16 (24 февр. (8 март.)). С. 61.
  • 16.До Новинокъ извлекаемъ слѣдующій уступъ… Слово. Львовъ, 1862. Чис. 16 (24 февр. (8 март.)). С. 64.
  • 17.В. Ш. [Шашкевич В.]. Поминки Тараса Шевченка у Львовѣ. Слово. Львовъ, 1862. Чис. 17 (28 февр. (12 март.)). С. 68.
  • 18. Роковины по Шевченкови. Вечерницѣ. Львôвъ, 1863. Чис. 9 (28 лют.). С. 66.
  • 19. Еще надослано намъ слѣдующе описанье сего Богослуженья… Слово. Львовъ, 1863. Чис. 17 (27 лют. (11 март.)). С. 72.
  • 20. Петрикевич В. Істория культу Шевченка серед ґімназияльної молодїжи: Ювилейна студия. Перемишль: З друкарнї гр. кат. Капітули, 1914. LXVIII с.
  • 21.Щурат В. Святкованє роковин смерти Шевченка в Галичинї 1862—1870. Недїля. Львів, 1911. Чис. 11/12. С. 5—8.
  • 22.Возняк М. Народини культу Шевченка в Галичинї. Недїля. Львів, 1911. Чис. 11/12. С. 1—5.
  • 23. Рускіи молодцѣ во Львовѣ… Слово. Львовъ, 1864. Чис. 19 (4 (16) март.). С. 76.
  • 24. Роковины смерти Тараса Шевченка. Русалка. Львôвъ, 1866. Чис. 10 (5 марц.). С. 74, 75.
  • 25.Въ сю Середу… Правда. Львівъ, 1869. Чис. 8 (28 лют.). С. 76.
  • 26. Каталог Шевченківськоі вистави з портретом батька Т. Шевченка. Упоряд. І. Свєнціцкий. Львів: З друкарні «Діла», 1920. 23 с.
  • 27.Сидор О. З історії львівської мистецької Шевченкіани. Народознавчі зошити. Львів, 2014. Зош. 6. С. 1112—1141: іл.
  • 28.Въ Середу 14 (26) Лютого… Слово. Львовъ, 1862. Чис. 14 (17 февр. (1 март.)). С. 56.
  • 29.Декляматорскій вечеръ 24. Цвѣтня… Слово. Львовъ, 1862. Чис. 31 (21 цвѣт. (3 мая)). С. 124.
  • 30. Минувшои недѣлѣ, дня 16. Грудня… Слово. Львовъ, 1862. Чис. 100 (19 (31) декем.). С. 390.
  • 31.Святкованье памяти Т. Шевченка. Дѣло. Львôвъ, 1886. Чис. 23 (17 лют. (11 март.)). С. 1, 2.
  • 32. Музикально-декляматорскій вечеръ академичнои гимназіи. Дѣло. Львôвъ, 1880. Чис. 18 (5 (17) марц.). С. 4.
  • 33. Ученики рускои гимназіи. Дѣло. Львôвъ, 1883. Чис. 28 10 (22) март.). С. 3.
  • 34. Зъ Дрогобыча. Дѣло. Львôвъ, 1882. Чис. 16 (27 лют. (11 марц.)). С. 2.
  • 35. Рибчинська Н. До історії Кобзаревого пам’ятника. Жовтень. Львів, 1989. No 11. С. 133, 134.
  • 36. Жук С. Портрет Т. Шевченка в скульптурі. Авгсбург: Українська Вільна Академія Наук, 1946. 11 с.
  • 37. Бюст Шевченка. Правда. Львів, 1872. Чис. IV (15 (27) лип.). С. 198.
  • 38. Zawadzki W. Lwów, w grudniu. Tygodnik illustrowany. Warszawa, 1874. No 315 (10 stycz.). S. 28.
  • 39. Німенко А.В. Українська скульптура другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. 128 с.: іл.
  • 40. На-ый. Зъ Вѣдня. Дѣло. Львôвъ, 1889. Чис. 48 (1 (13) март.). С. 1, 2.
  • 41.Въ книжномъ магазинѣ Дм.Еф. Кожанчикова… Основа. Петербургъ, 1861. No 10 (октябрь). С. 157.
  • 42. Т.Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. Центральна наукова бібліотека; Упоряд.: А.Г. Адаменко, М.П. Візир, І.Д. Лисоченко,
  • Й.В. Шубинський. Київ: Наукова думка, 1966. 492 с.
  • 43.Львôвскій гôсть. ХХХІ-шû роковины смерти Тараса Шевченка у Вѣдни. Дѣло. Львôвъ, 1892. Чис. 50 (2 (14) март.). С. 2.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »