« 2023. № 5 (173)

Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1291—1304

УДК 7.036.7(438.31=161.2)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1291

КРАКІВСЬКЕ ХУДОЖНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПОЧАТКУ ХХ ст. ТА ГАЛИЦЬКІ МИТЦІ: ЗАРОДЖЕННЯ ЕКСПРЕСІОНІСТИЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

МАКОЙДА Орест

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-6915-2481
  • кандидат мистецтвознавства,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ мистецтвознавства,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: orestmakoyda@gmail.com

Анотація. Експресіонізм — одна з найбільш епатажних та помітних авангардних течій, що виникла у Європі як особлива реакція на політичну, а згодом на воєнну ситуацію на зламі ХІХ—ХХ століть. Сьогодні дослідження цього питання у вітчизняному мистецтвознавстві є недостатнім та фрагментарним.

Мета статті — розглянути культурні та мистецькі процеси, пов’язані із зародженням експресіоністичного руху в Польщі на початку ХХ століття. Першочерговим завданням стало дослідити краківське мистецьке середовище цього періоду та визначити його вплив на становлення молодих українських митців, які навчалися у Краківській академії мистецтв. Аналіз шляхів проникнення експресіоністичного віяння на галицькі терени безумовно допоможе створити цілісну картину формування цього новочасного явища в українському мистецтві. У дослідженні виокремлюється культурний і мистецький пласт, об’єднавши та систематизувавши його представників за характерними рисами та особливостями.

Об’єктом дослідження є польські об’єднання експресіоністичного спрямування, культурне та мистецьке середовище Кракова кін. ХІХ — поч. ХХ століття, а також творчість окремих представників експресіонізму, які викладали у Краківській академії образотворчого мистецтва на початку ХХ століття.

Предметом дослідження є аналіз шляхів проникнення експресіоністичного віяння на галицькі терени та особливості формування цього авангардного напряму в Україні.

Ключові слова: експресіонізм, Галичина, краківський, Польща, художники, мистецькі угруповання, стилістика.

Надійшла 2.10.2023

Список використаних джерел

  • 1. Ришар Л. Експрессионизм как художественное направление. Энциклопедия экспрессионизма: Живопись и графика. Скульптура. Архитектура. Литература. Драматургия. Театр. Кино. Музыка. Науч. ред. и авт. послесл. В.М. Толмачев; пер. с фр. Москва: Республика. 2003. С. 5—24.
  • 2. Вервес Г. Український авангард у контексті європейських маніфестів і програм. Слово і час. Київ, 1992. № 12. С. 37—43.
  • 3. Асеева Н.Ю. Украинское искусство и европейские художественные центры конца ХІХ — начала ХХ века. Київ: Наукова думка, 1989. 168 c.
  • 4. Федорук О.К. Джерела культурних взаємин: України в творчості польських художників другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Київ, 1986. С. 260.
  • 5. Gordon D.E. Expressionism Art and Idea. London, 1987. 264 s.
  • 6. Веселовська Г. Драматургія Станіслава Пшибишевського на сценах київських театрів 1900-х рр. Українсько-польські культурні відносини ХІХ—ХХ століття: наукове видання. Гол. ред. О. Федорук. Київ, 2003. С. 154—171.
  • 7. Juszczak W. Wojtkiewicz i nowa sztuka. Kraków, 1964. 197 s.
  • 8. Pronaszko Z. Ekspresjoniści polski. Maski. Kraków, 1917. № 1. S. 3.
  • 9. Malinowski J. Grupa «Jung Idysz» i zydowskie nбro­dowisko «Nowej Sztuki» w Polsce 1918—1923. War­szawa, 1987. 256 s.
  • 10. Piotr Policht. Fale buntu, czyli trzy ekspresjonizmy. URL: https://culture.pl/pl/artykul/fale-buntu-czyli-trzy-ekspresjonizmy
  • 11. Миславський В.Н. Нова речевість. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. Харків, 2007. 328 с.
  • 12. Ткачук Т.О. Сприйняття українським літературознавством модерністських ідей Станіслава Пшибишевського. Прикарпатський вісник наукового товариства ім. Шевченка. Івано-Франківськ, 2017. Вип. 3 (39). С. 355—365.
  • 13. Яворская В. Проблеми символизма в живописи «Молодой Польши». Художественные процессы в русском и польском искусстве ХІХ — начала ХХ века. Москва, 1977. С. 35—74.
  • 14. Lukasiewicz P., Malinowski J. Ekspresjonizm w sztuce polskiej. Wrocław, 1980. 71 s.
  • 15. Juszczak W. Młody Weiss. Warszawa, 1979. 196 s.
  • 16. Materiały do dziejów Akademii sztuk pięknych w Krakowie: 1895—1939. Opracowali: Józef E. Dutkiewicz, Jadwiga Jeleniewska-Ślesińska, Władysław Ślesiński. Wrocław; Warszawa; Kraków: Wyd-wo Polskiej Akademii Nauk, 1969. S. 494.
  • 17. Irena Kossowska. Fryderyk Pautsch. URL: https://culture.pl/pl/tworca/fryderyk-pautsch
  • 18. Juszczak W. Wojtkiewicz i nowa sztuka. Wyd. II. Kraków: Universitas, 2000. 247 s.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »