« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 119—130

УДК 340.123(100)”17/19″:343.37

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.119

ПРИЧИНИ ВЧИНЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ У ДОСЛІДЖЕННЯХ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ШКІЛ XVIII—XX СТ.

КОСТИШИН Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-0888-8373
  • аспірант, Львівський національний університет
  • імені Івана Франка, історичний факультет,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaroslav.costishin@gmail.com

Анотація. Досліджується еволюція поглядів на антисоціальну поведінку від релігійного (католицького) дискурсу до наукових студій повоєнного часу. Проаналізовано основні кримінологічні школи, діяльність засновників та найвидатніших діячів, в яких політичних та соціальних аспектах відбувалося їх функціонування. Охарактеризовано основні постулати кожної з шкіл, з застосуванням порівняльно-аналітичного та критичного методів.

Метою дослідження є прослідкувати та проаналізувати зміни, які відбувалися в західній науковій думці відносно причини вчинення злочинів впродовж століть; описати основні принципи та логіку їх підходів, заодно з причинами, які вплинули на розвиток та занепад цих кримінологічних шкіл.

Хронологічні рамки дослідження — XVIII—XX ст. Стаття торкається проблем суспільного розуміння злочинів, їх наслідків та можливостей профілактики конкретного явища. Виводиться новизна дослідження, яка полягає у висновках, що кримінологічна традиція XVIII—XX ст. перебувала в довготривалому маятниковому дискурсі, де основним проблемним питанням було визначення злочинної поведінки як внутрішнього недоліку чи як результату навколишнього середовища; що на цей дискурс впливали нові дослідження з суміжних наук — статистики, психології, економіки і т. д.

Ключові слова: Кримінологічні школи, Ломброзо, Беккарія, Маркс, Сазерленд.

Надійшла 26.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Зарва В.А. Просвітництво як феномен світової культури. Слово і Час. 2014. № 2. С. 15—24. DOI: 10.33608
  • 2. Burke R.H. An Introduction to Criminological Theory. Portland: Willan Publishing, 2001. 416 p.
  • 3. Vold G., Bernard T., Snipes J. Theoretical Criminology. Oxford: Oxford University Press, 1998. 400 p.
  • 4. Cullen, Francis T., Agnew R. Criminological Theory: Past to Present. Oxford: Oxford University Press, 2011. 688 p.
  • 5. Sutherland E., Cressey D. Criminology Tenth Edition. Philadelphia: Lippincott, 1978. 123 p.
  • 6. Akers R.L. Criminological Theories Introduction and Evaluation. Oxford: Oxford University Press: Oxford, 2013. 272 p.
  • 7. Базярук М.І. Економічна злочинність та її ознаки. Науковий вісник Львівського університету внутрішніх справ. Серія Юридична. 2008. URL: https://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/library/visnyky/nvsy/02_2008/08bimtyo.pdf
  • 8. Бойко А.М. Детермінація економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. 380 с.
  • 9. Попович В. Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки. Право України. 2002. № 3. С. 63—70.
  • 10. Kindynis T. Ripping up the Map: Criminology and Cartography Reconsidered. The British Journal of Criminology. 2014. Vol. 54. No 2. Pp. 222—243. DOI: 10.1093/bjc/azt077
  • 11. Гусар Л. Біологічна концепція Чезаре Ломброзо. Підприємництво, Господарство і Право. Кримінологія. 2020. № 8. С. 249—253. DOI: 10.32849/2663-5313/2020.8.41
  • 12. Lombroso-Ferrero G. Charles Goring’s the English Convict a Symposium. Journal of Criminal Law and Criminology. 1914. Vol. 5. № 2. Pp. 207—223.
  • 13. Kovačević D. A Historical-Legal review of Hammurabi’s code. Pravo teorija i praksa. 2022. № 39 (1). Pp. 71—82. DOI: 10.5937/ptp2201071K
  • 14. Johnston D. The Cambridge companion to Roman law. New York: Cambridge University Press, 2015. 540 p.
  • 15. Резнік В.С. Делегітимація приватної власності в утопічних соціалістичних вченнях Нового часу. Український соціум. 2012. № 1 (40). С. 71—82. DOI: 10.15407/socium2012.01.071
  • 16. Stroud J.W. Instinctus and the Gifts of the Holy Spirit: Explaining the Development in St. Thomas’s Teaching on the Gifts of the Holy Spirit. Journal of Moral Theology. 2019. Vol. 8. Special Issue № 2. Pp. 60—79.
  • 17. Шевчук А.В. Аналіз Політико-Правової Теорії Томи Аквінського: Збірник учасників п’ятнадцятої все­укра­їнської практично-пізнавальної конференції «Наукова думка сучасності та майбутнього» (Дні­про, 27 листопада — 7 грудня 2017). Дніпро, 2017. C. 70—72.
  • 18. Falvey J.L., Jr Crime and Punishment: A Catholic Perspective. The Catholic Lawyer. 2004. Volume 43. № 1. Pp. 146—168.
  • 19. Sharma R.K. Criminology and Penology. Delhi: Atlantic publishers and distributors, 1998. 287 p.
  • 20. Darvesh Z. Schools of Criminology: a comparative analysis. Indian Journal of Integrated Research in Law. 2022. Volume II. Issue II. Pp. 355—363. DOI: IJIRL/V2-I2/A32
  • 21. Мельничук Н.Ю. Поняття «злочин» та «покарання» у трактуванні Чезаре Беккаріа в контексті ідей Просвітництва. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ Серія юридична. 2008. № 3. С. 1—10.
  • 22. Amarasinghe K.K. Pure-Classical and Neo-Classical Schools of Criminology: Applicability Into the Present Context of Criminal Law in Sri Lanka. US-China Law Review. 2020. Vol. 17. No 8. Pp. 348—355. DOI: 10.17265/1548-6605/2020.08.003
  • 23. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаних. Москва: ИНФРА, 2004. 184 с.
  • 24. Carpenter A.N. Criminological Theory Cesare Beccaria: Classical School. Thousand Oaks: SAGE Publications Inc, 2010. 76 p.
  • 25. Кононов І.Ф. Чезаре Беккаріа як теоретик спра­ве­дливості: Збірник матеріалів міжнародної нау­ково-практичної конференції до 250-річчя праці Че­заре Беккаріа «Про злочини та покарання» (Харків, 24 червня 2014). Харків, 2014. C. 100—105.
  • 26. Friendly M.A.-M. Guerry’s Moral Statistics of France: Challenges for Multivariable Spatial Analysis, History of Data Visualization. Statistical Science. 2007. № 3. Pp. 368—399. DOI:10.1214/07-STS241
  • 27. Schwartz J. What’s wrong with Exploitation? Ohio State University Law School. Noûs. 1995. Vol. 29. No 2. Pp. 158—188. DOI: 10.2307/2215657
  • 28. Иншаков С.М. Зарубежная криминология. Москва: ИНФРА, 1997. 368 с.
  • 29. Vigh J. Causality, Determinism and Prognosis in Criminology. Budapest: Akademiai Kiado, 1986. 301 p.
  • 30. Worrall C. Crime and Capital: Rethinking a Marxist Theory of Crime and Punishment. Reinvention: a Journal of Undergraduate Research. URL: https://warwick.ac.uk/fac/cross_fac/iatl/reinvention/archive/launchissue/paper4/ (Last accessed: 07.01.24) 2007. Launch Issue, 2007. 120 p.
  • 31. Ломброзо Ч. Преступный человек. Пер. з італ. Москва: Ексмо; Мідгард, 2005. 876 с.
  • 32. Goddard H.H. Feeble-Mindedness Its Causes And Consequences. New York: The Macmillian Company, 1914. 679 p.
  • 33. Benjamin L.T.Jr. The birth of American intelligence testing. American psychological association. 2009. Vol. 40. № 1. P. 20. DOI: 10.1007/978-3-031-24926-6_16
  • 34. Houssier F., Marty F. Drawing of psychoanalytic pedagogy: the influence of August Aichhorn on the psychotherapy of adolescent. Psychoanalytic Quarterly. 2012. LXXVIII. Pp. 1091—1108. DOI: 10.1002/j.2167- 4086.2009.tb00428.x
  • 35. Torrence K. Schools of Criminology. URL: https://owlcation.com/social-sciences/Schools-of-Criminology
  • 36. Ross L.M. Criminological implications of the thought of Gearge Herbert Mead. Sociology of Crime, Law and Deviance. 2006. Vol. 7. Pp. 77—108. DOI: 10.1016/S1521-6136(06)07005-9
  • 37. Lutters W.G., Ackerman M.S. An Introduction to the Chicago School of Sociology Interval Research Proprietary. 1996. 25 p.
  • 38. Geis G. Revisiting Sutherland’s Criminology. Criminology. 1976. Vol. 14. № 3. Pp. 303—306. DOI: 10.1111/j.1745-9125.1976.tb00025.x
  • 39. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. Київ: Ін Юре, 2007. 424 c.
  • 40. Дадалко В.А., Протасов К.А., Чекмарев В.В. Экономическая преступность и ее влияние на Экономическую безопасность государства. Вестник КГУ им. Н.А. Некрасова. 2014. № 6. С. 119—122.
  • 41. Грицишен Д.О. Сутність економічної злочинності для цілей державного управління в контексті забезпечення державної безпеки. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 23. С. 98—104. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.23.98
  • 42. Стрельцов Е.Л. Этапы «взросления» экономической преступности в Украине. Харків: Поиск, 2002. 75 c.
  • 43. Матусовский Г.А. Экономические преступления: кри­миналистический анализ. Харків: Консум, 1999. 480 c.
  • 44. Пшиннік О.В. Поняття економічних злочинів як об’єк­та адміністративно-правової протидії. Право і безпека. 2016. № 3 (62). С. 60—65. ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2976-6566
  • 45. Яковлев А.М. Социология экономической преступности. Москва: Московский юридический институт, 1988. 256 c.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »