Архів
2012 рік, випуск 4 переглянути»
2012 рік, випуск 3 переглянути»
Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160). С. 763–1032 DOI... переглянути»
Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1245–1496 DOI... переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 297—315

УДК 930.2:271.4-726.25(477.85-25)”18″І.Величко

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.297

СВЯЩЕННИК ЯКІВ ВЕЛИЧКО (1801—1867) ТА ЙОГО ВНЕСОК У НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛИЧИНИ

НЕСТЕРУК Юрій

НЕСТЕРУК Назарій

  • ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-5402-9058
  • магістр філософії, магістр історії та археології,
  • м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nazariynesteruk@gmail.com

Анотація. У публікації вперше у вітчизняній історіографії подається інформація про основні віхи біографії о. Якова Величка (1801—1867), його родину, церковну, громадську та видавничу діяльність пароха в с. Угринів з філією в Нісмичах на Сокальщині, учасника Собору Руських Учених 1848 р., публікації у часописі «Зоря Галицька», ініціатора й автора календарів-місяцесловів «Перемишлянин» і «Львовянин», вклад у просвітницьку діяльність і національне відродження Галичини.

Предметом дослідження є постать о. Якова Величка.

Метою дослідження є висвітлити життєвий шлях, церковну та громадську діяльність о. Якова Величка.

Актуальність статті полягає в необхідності дослідити життєвий шлях, церковну, громадську і видавничу діяльність о. Якова Величка.

Джерельною базою для цього дослідження були фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (далі — ЦДІА України у Львові), Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника (далі — ЛННБ), Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка (далі  — НБ ЛНУ), а також Державного Архіву в Перемишлі (Archiwum Paсstwowe w Przemyњlu) (Республіка Польща) (далі — APP).

Ключові слова: священник Яків Величко, Угринів, Нісмичі, Греко-Католицька Церква, Собор Руських Учених, календарі-місяцеслови «Перемишлянин» і «Львовянин».

Надійшла 23.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Нестерук Ю., Нестерук Н. Священник Іван Величко (1836—1889): життєвий шлях, релігійна та громадська діяльність. Народознавчі зошити. 2020. № 2 (152). С. 435—449.
  • 2. Archiwum Państwowe w Przemyślu. Fond 56-142/0/ 7957. Kopie ksiąg metrykalnych parafii Uhrynów z filią Nusmyce (dekanat Wareż) z l. 1784—1841, 1843—1844.
  • 3. Niesielski K. Herbarz Polski. Tom 9. Lipsk: Nakładem i drukiem Breitropfa i Haertela, 1842. 468 s.
  • 4. Іоаннъ Сирокомля Величко (некролог). Душпастиръ. 1889. № 3 (12). 15 (27) червня. С. 332—333.
  • 5. Archiwum Paсstwowe w Przemyњlu. Fond 56-142/0/ 7591. Kopie ksi№g metrykalnych parafii Uhrynуw z fili№ Nusmyce (dekanat Wareї) z l. 1791—1830, 1836—1837, 1839, 1841—1842, 1844.
  • 6. ЦДІА України у Львові. Ф. 451 (Греко-католицька богословська академія, м. Львів). Оп. 2. Од. зб. 598.
  • 7. ЦДІА України у Львові. Ф. 451 (Греко-католицька богословська академія, м. Львів). Оп. 2. Од. зб. 388.
  • 8. Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. Львів, 1998. 863 с.
  • 9. Schematismus universi venerabilis cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro anno domini 1828. Typis Gołębiowskianis. Premisliae, 1828. 102 p.
  • 10. Schematismus universi venerabilis cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro anno domini 1830. Typis Gołębiowskianis. Premisliae, 1830. 205 p.
  • 11. Schematismus universi venerabilis cleri Dioeceseos Gra­eco Catholicae Premisliensis pro anno domini 1831. Typis Gołębiowskianis. Premisliae, 1831. 228 p.
  • 12. Schematismus universi venerabilis cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro anno domini 1835. Typis Gołębiowskianis. Premisliae, 1835. 194 p.
  • 13. Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). Львів: Каменяр, 1995. 1008 с.
  • 14. Ріпецький М. Спогади про село Угринів. Extractume «Bohoslovia». № 32. Romae, 1968. 53 c.
  • 15. Запрошеньє ученихъ русскихъ на зъѣздъ до Львова. Зоря Галицка. № 17. 1848. 5 вересня. С. 1.
  • 16. Головацкий Я. Историческій очеркъ основанія Га­лицко-руской матицѣ и справозданье первого собору ученыхъ рускихъ и любителей народного просвѣщенія. Львовъ: Черенками Института Ставропігіянъского, 1850. LXX + 111 + XXI с.
  • 17. [Б. а.]. Галицке «общерусске єдинство языкове». Діло. 1891. № 167. 26.07 (7.08). С. 1—2.
  • 18. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914: на підставі споминів. Львів: Накладом власним, з друкарні оо. Василіян у Жовкві, 1926. 737 с.
  • 19. Возняк М. Проєкт правописи Івана Жуківського на з’їзді «руських учених». Записки Наукового Товариства імени Шевченка. 1908. № 82. С. 53—86.
  • 20. [Величко Я.]. Слово къ поправѣ выхованья дѣтей сельскихъ. Зоря Галицка. 1850. Рȏк 3. № 1. 21.12.1849/ 02.01.1850. С. 6—8; № 2. 24.12.1850/ 05.01.1950. С. 16—18; № 5. 4/16.01. С. 30—32; № 7. 11/23.01. С. 39—42; № 9. 18/30.01. С. 53—55; № 10. 21.01/02.02. С. 59—60.
  • 21. Величко Я. Народноє Торжество въ Угриновѣ округа Жолкȏвского въ день 3. Мая 1950. Зоря Галицка. 1850. Рȏк 3. № 51. 14/26 червня. С. 306—307.
  • 22. Величко Я. Угриновъ зъ округа Жолкȏвского. Зоря Галицка. 1851. Рȏк 4. № 5. 6/13.01. С. 40—41.
  • 23. Седляр О. Галицькі календарі середини ХІХ століття в оцінці української преси. Видавничий рух в Україні: середовища, артефакти: доп. та повідомл. II Міжнар. наук. конф. (Львів, 29 жовт. 2021 р.). Наук. ред. Л. Головата; ред.-упорядн. В. Пасічник. НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Львів, 2021. С. 68—71.
  • 24. Дѣянія Галицко-Русской Матици. Отъ 26 Жолтня 1848, до 23 Березня 1849. Пчола. № 8. 25 Червня 1849. С. 123—124.
  • 25. Дѣянія Галицко-Русской Матици. 20 Червня 1849. Пчола. № 13. 29 Липця. С. 203—205.
  • 26. Протокулъ. Засѣданія Матици на дни 27 Червня 1849. Пчола. № 14. 5 Серпня 1849. С. 219—220.
  • 27. Барчук М. Роль Перемишля у формуванні української літературної мови Галичини середини XIX століття. Українознавчі студії. Науково-теоретичний жур­нал Інституту українознавства при ПрНУ ім. В. Сте­фаника. Т. 13—14. Івано-Франківськ, 2012—2013. С. 56—59.
  • 28. Siciak A. Początki i rozwój tradycji typograficznych, księgarskich i wydawniczych w Przemyślu (1754—1866). Rocznik Przemyski. 2015. No 51 (3). S. 3—28.
  • 29. Krochmal A. Archiwum historyczne eparchii przemyskiej. Archiwum Paсstwowe w Przemyњlu. Przemyњl, 2016. 640 s.
  • 30. Стеблій Ф. Перемиський культурно-освітній осередок та його діячі епохи українського національно відродження. Перемишль і Перемиська Земля протягом віків. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної наукової конференції, організованої Науковим товариством імені Т. Шевченка в Польщі, 24—25 червня 1994 року в Перемишлі. Під ред. С. Заброварного. Перемишль; Львів, 1996. С. 103—130.
  • 31. Перемышлянинъ, мѣсѧцословъ достопримечатель­ностей народныхъ на рȏкъ 1850. Черенками руск. собор. Крылоса, въ Перемышли. 1850. [32] + 47 с. & Додатки до «Перемышлянина» на рȏкъ 1850. Черен­ками руск. соборного Крылоса, Перемышль, 1850. [31] + 47 с.
  • 32. Мѣсѧцословъ на рȏкъ обыкновенный ȏтъ Рождества Господа и Спаса Оũса Хῥта 1850. Тƴпомъ Інстітута Ставропігіаньского, Львȏвъ, [1850]. [64] с.
  • 33. Перемышлянинъ. Мѣсяцословъ на годъ 1857. Въ подлиннику сочиненый Яковомъ Величкомъ, приходникомъ въ Угриновѣ. Типомъ Собора Крилошанъ. Накладомъ М. Дзковского, въ Перемышли, 1857. 138 с.
  • 34. Перемышлянинъ. Мѣсяцесловъ на годъ 1858. Годъ издаванія девятый. Типомъ Собора Крилошанъ. На­кладомъ заведенія вдȏвъ и сирȏтъ священническихъ, 1858. В. подлиннику сочиненний Яковомъ Величкомъ, парохом в. Угринове, въ Перемышли, [1858]. [23] + 45 с.
  • 35. Перемышлянинъ. Мѣсяцесловъ на годъ 1859. Въ подлиннику сочиненный Яковомъ Величкомъ, приходникомъ въ Угриновѣ. Типомъ Собора Крилошанъ. Накладомъ заведенія вдȏвъ и сирȏтъ священническихъ, въ Перемышли, 1859. 72 с.
  • 36. Перемышлянинъ. Мѣсяцесловъ на высокосный изъ 366 дней состоящїй годъ 1860, изчисленъ на небосклонъ львовскїй, содержащїй въ собѣ: Мѣсяцословъ хронологическїй восточно-русского и римського обрв­да, изчисленїє астрономическоє солнца и мѣсвца, календаръ жидовскїй окромѣйшого богосло­женїв на сей годъ. Сочиненъ въ ползу фонда вдовъ и сиротъ священничихъ Оаковомъ Величкомъ, рускимъ приходникомъ въ Фуриновѣ жолковского округа. Типомъ Собора Крилошанъ. Накладомъ заведенїа вдовъ и сиротъ священническихъ, въ Перемышли, 1860. 74 с.
  • 37. Перемышлянинъ. Мѣсяцесловъ на годъ 1861, из­численъ на небосклонъ львовскій. Въ подлиннику сочиненний Яковомъ Величкомъ. Сочиненъ в пользу фонда вдовъ и сиротъ священническихь, Типом Михаила Диковского, держителя печатни русск. Собора Крилошанъ. Накладомъ заведенія вдȏвъ и сирȏтъ священническихъ, въ Перемышли, 1860. 116 с.
  • 38. Франко І. Руський театр в Галичині. Зоря. 1885. № 24. 15 (27) грудня. С. 279—283.
  • 39. Франко І. З поля нашої науки. Народ. 1893. № 19; 20, с. 224—228; 21, с. 251—255.
  • 40. Франко І. [Рец.:]. М. Комаров. «Т. Шевченко въ литературѣ и искуствѣ». Библіографическій указатель матеріаловъ для изученія жизни и произведеній Т. Шевченка. Одесса, 1903, 140 + [4]. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. № 13. ІВ. Львів, 1904. С. 31—42.
  • 41. Франко І. Студії над українськими народнїми піснями. ХХХІ. Піснї про комаря. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. № 19. ІІІВ. Львів, 1910. С. 30—53.
  • 42. Франко І. Азбучна війна в Галичинї 1859 р. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. № 115. ІІІВ. Львів, 1913. С. 131—153.
  • 43. Львовѧнинъ, приручный и господарскїй Мѣсѧцословъ на рȏкъ звычайный 1861. Накладомъ М.Н. Коссака, зъ типографїи Інститута Ставропигїанского, Львȏвъ, 1861. [32] + 104 с. + [13 с.].
  • 44. Львовѧнинъ, приручный и господарскїй Мѣсѧцословъ на рȏкъ звычайный 1862. Накладомъ М.Н. Коссака, зъ типографїи Інститута Ставропигїанского, Львȏвъ, [1862]. [48] + 109 с.
  • 45. Львовѧнинъ, приручный и господарскїй Мѣсѧцесловъ на рȏкъ звычайный 1863. Накладомъ М.Н. Коссака, въ типографїи Інститута Ставропигїанского, Львȏвъ, 1863 [1—36] + 144 с. + [6].
  • 46. Франко І. До бібліографіи творȏвъ Ст. Руданьского. Зоря. 1886. № 1. С. 120.
  • 47. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури. Львів: Накладом Українсько-Руської видавничої спілки,1910. 444 с.
  • 48. Яковъ Величко (некролог). Слово. 1867. Рочникъ 7. № 93. Середа 25 ноября (7 декабря). С. 4.

читати публікацію»

Наші автори
Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»
Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»
Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»
Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »