« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 340—339

УДК 39:728.6](477.86)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.02.340

  • Received: 18.02.2026
  • Accepted: 09.03.2026
  • Published: 27.04.2026

«ЗДОЙМЛИНИ ХАТИ» НА ПОКУТТІ (обрядовий супровід будівництва оселі на Покутті)

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів,Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. Будівельна обрядовість, як одна з галузей традиційно-побутової культури українців, охоплює специфічну систему звичаїв, повір’їв, прикмет та символічних дійств (обрядів), якими супроводжується будівництво нового житла та введення його в експлуатацію. Увесь обрядово-звичаєвий комплекс умовно можна поділити на декілька етапів: вибір та заготівля будівельних матеріалів; вибір місця та часу для спорудження нової оселі; процес спорудження житла; урочисте вселення у новобудову. Власне комплекс звичаїв, повір’їв та обрядів, які супроводжували сам процес спорудження житла на Покутті, ніколи не був предметом спеціальних досліджень, що й визначає актуальність пропонованої розвідки.

У роботі автор ставить перед собою мету з’ясувати особливості звичаєво-обрядового супроводу процесу зведення сільських осель на теренах Покуття, виявити спільноукраїнські риси та місцеву специфіку. Об’єктом дослідження є традиційно-побутова культура покутян, а предметом — комплекс звичаїв, повір’їв та забобонів, які супроводжували процес спорудження осель. Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює історико-етнографічний р-н Покуття. Хронологічні межі — кінець XІХ — початок ХХІ ст.

Ключові слова: етнологія, Україна, Покуття, традиційна культура, будівельна обрядовість, будівельне деревце.

Список використаних джерел

  • 1. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість ук­раїнців. Львів: Міністерство освіти і науки молоді та спорту України; Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2011. 425 с.
  • 2. Сілецький Р. Бузина в народних демонологічних по­вір’ях українців. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2015. Вип. 16. С. 140—150.
  • 3. Сілецький Р. Традиційні «заходини» до нової хати на Покутті. Проблеми збереження та популяризації культурної спадщини: формування музейних колекцій та зібрань. Збірник доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції у Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького 25—26 вересня 2019 року. Львів, 2019. С. 241—250.
  • 4. Урбанович Б.П. Традиційні вірування та звичаї, по­в’язані з будівництвом житла на Покутті. НТЕ. 1987. № 2. С. 52—54.
  • 5. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Hucul­szczyz­ny. Lwów, 1938. 107 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 4).
  • 6. Радович Р. Народна архітектура Старосамбірщини ХІХ — першої половини ХХ ст. (житлово-госпо­дарський комплекс). Київ: Видавець Олег Філюк, 2015. 352 с.
  • 7. Радович Р. Традиційна будівельна обрядовість подолян. Матеріали І міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України». Хмельницький, 2016. С. 141—145.
  • 8. Грушевський М.З життя селян на Чигиринщині. Прим. М. Кучеренка. Пам’ятки України: історія і культура. 2002. № 2. С. 127—135..
  • 9. Милорадович В.П. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341. 10.       Сілецький Р. Будівельна обрядовість. Культурно-побутові традиції українців Волині: історико-етнологічні нариси. Львів, 2023. С. 420—454.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »