« 2026. № 2 (188)

Народознавчі зошити. 2026. № 2 (188). С. 557—566

УДК 398.3:27-534.3](477.46-2=161.2)”185/194″:821.161.2-95.09″193″

DOI https://doi.org/10.15407/

  • Received: 06.03.2026
  • Accepted: 24.03.2026
  • Published: ??.??.2026

НАРОДНІ МОЛИТВИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я ЗІ ЗВЕНИГОРОДЩИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ВИДАННІ АКАДЕМІКА АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО

ГУНЧИК Ігор

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-6448-5461
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hunchyki@gmail.com

Анотація. У статті вперше осмислено цікавий і своєрідний фольклорно-етнографічний матеріал, основу якого становлять народні молитви зі Звенигородщини. Вони увійшли до маловідомої праці Агатангела Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного», яка на початку 30-х років ХХ ст. у період «Розстріляного відродження» була заборонена і не видана масовим тиражем. У цьому полягає актуальність дослідження. Метою автора статті було довести, що фольклорна традиція виконання народних молитов здавна існувала та збереглася донедавна не тільки на території інших історико-етнографічних районів Полісся та Південно-Західного регіону, а й на центральних землях України, зокрема серед мешканців Наддніпрянщини. Для цього у статті було реалізовано такі основні завдання: серед усіх матеріалів віднайдено й ідентифіковано 16 фольклорних молитов; ці текстисистематизовані за відповідними тематичними групами (родинно-сімейною, промислово-господарською, лікувально-медичною, індивідуально-охоронною); з’ясована їхня приналежність до певних функціональних різновидів; здійснена типологія міфологічних божественних персонажів за їхньою ієрархією та інше.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи системності, наукової об’єктивності, що дало змогу здійснити аналіз досліджуваного питання, а також окремих його аспектів.

Ключові слова: народна молитва, Звенигорощина, фольклор, Середнє Подніпров’я, міфологічні божественні персонажі, тематична група, функціональний різновид.

Список використаних джерел

  • 1. Гунчик І. Український магічно-сакральний фольклор: структура тексту та особливості функціонування. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. 232 с.
  • 2. Грушевский М.С. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. Киев: Типография Императорского университета Св. Владимира, 1891.
  • 3. Кирчів Р. Етнографічне районування України. Укра­їнсь­ке народознавство. Ред. С.П. Павлюка. Львів: Фенікс, 1994. 608 с.
  • 4. Пономарьов А.П. Українська етнографія. Київ: Ли­бідь, 1994. 320 с.
  • 5. Кримський А.Ю. Звенигородщина. Шевченкова бать­ків­щина з погляду етнографічного та діалек­то­логічного. Відтворення з авторського макету 1930 р., авт. передмови А.Ю. Чабан. Черкаси: Вертикаль, 2009. 438 с.
  • 6. Англо-українська паралельна Біблія. Український переклад І. Огієнка. Українське біблійне товариство, 2011. 2294 с.
  • 7. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2008. Т. 2. Жовтень.
  • 8. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. Т. 4. Грудень.
  • 9. Туптало Дмитро. Житія святих. Переклав Валерій Шевчук. Львів: Свічадо, 2007. Т. 3. Листопад.
Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »