« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1223—1234

УДК 76.071.1(=161.2)(477.54)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1223

  • Received: 23.06.2026
  • Accepted: 16.07.2026
  • Published: 23.09.2026

ХУДОЖНІЙ СВІТ ХАРКІВСЬКОГО МИТЦЯ РАШИДА ОРУДЖЕВА

ДЕНИСЕНКО Ольга

  • мистецтвознавиця, завідувачка,
  • Харківський художній музей,
  • відділ вітчизняного мистецтва XVI — поч. XX ст.
  • вул. Жон Мироносиць, 11, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: artmuseum_kharkiv@i.ua

Анотація. На тлі розвитку сучасного мистецтва Харкова творчість Рашида Оруджева постає оригінальним і самобутнім явищем, що вирізняється різноманітністю образно-стилістичних, технічних, жанрових напрямків. Попри його активну участь у культурно-мистецькому житті Харкова і України в цілому та обізнаність із його творчістю власне харківського мистецького середовища, ширше коло поціновувачів образотворчого мистецтва недостатньо знають про його художню спадщину. Однак саме вона є цікавим сплавом різних художніх проявів, що пов’язано із культурним кодом особистості митця, в якому переплелися різні національні, культурні, релігійні та інтелектуальні традиції.

Метою статті є систематизація творчого доробку Рашида Оруджева як майстра, представленого у різних видах станкової і друкованої графіки, окреслення сюжетно-тематичних напрямків його творчості, визначення стилістичних, композиційних та колористичних, особливостей його графічної манери.

Предметом дослідження є творча спадщина майстра.

Методологічною основоюстатті обрано комплексний підхід до об’єкта дослідження. До мистецьких творів застосовано метод формального мистецтвознавчого аналізу; щодо окреслення загального культурно-історичного тла і джерел інспірації художника використано історико-біографічний метод.

Ключові слова: графіка, Харків, сакральне мистецтво, витинанка, творчий доробок.

Список використаних джерел

  • 1. Оруджев Рашид Елдарович. О. Г. Павлова. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. URL: https://esu.com.ua/article-76061. DOI: 10.5281/zenodo.19771429
  • 2. Денисенко О. Графік Рашид Оруджев. Образотворче мистецтво. 2025. № 3. С. 22—23.
  • 3. Павлова О.Г. А.Й. Валицький (1808—1858) і розвиток музеєзнавства і мистецтвознавства у Харкові у ХІХ столітті. Треті Сумцовські читання: матеріали наукової конференції, присвяченій 95-річчю ХІІ Археологічного з’їзду (м. Харків, 18 квітня 1997 р.). Xарків, 1998. URL: https://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/1997/article.html?n-634
  • 4. Марценюк Р. Литва — Україна — Литва: життєвий та творчий шлях професора Олександра Міцкевича. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». 2016. № 1 (128). — С. 46.
  • 5. Станіславський А.Г. Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine. Юридична енциклопедія: у 6 т. Ред. кол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.). Київ: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2003. Т. 5: П—С. С. 617.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »