« 2017. № 1 (133)

Народознавчі зошити. 2017. №1 (133). С. 136–153

УДК 392.8(477.86=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.136

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8111-6563

Надійшла 27.01.2017

ХАРЧУВАННЯ ПОКУТЯН

Сапеляк Оксана Адамівна, кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

Інститут народознавства

Національної академії наук України,

відділ етнології сучасності,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: oksana.sapelyak@gmail.com

Анотація. Розглядаються регіональні особливості народного традиційного харчування покутян. Народна пожива регіону прокласифікована в єдності з духовним життям українців: щоденна їжа (пісна і скоромна), святкова, обрядові страви. Звертається увага на спільні та відмінні характеристики харчування українців у селах та містах; на емоційно-психологічний та виховний аспект; відповідності сучасним загальноєвропейським рекомендаціям, що їх пропонують наукові дослідження в галузі харчування та охорони здоров’я.

Ключові слова: продукти харчування, щоденна пожива, обрядові страви, святкова їжа, технологія приготування страв, напої, приправи.

Список використаних джерел:

  1. Архів ІН НАН України. — Ф. 1. — Оп. 2. — Од. зб. 705. — 169 арк.
  2. Богачевська-Хом’як М. Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884—1939 / М.Бога­чевська-Хом’як. — Київ : Либідь, 1995. — 424 с.
  3. ГолубовичІ. Народна пожива в Снятинському повіті / І. Голубович // Матеріали до українсько-руської етнології. — Львів, 1918. — Т. 18. — С. 48—70.
  4. Гонтар Т.О. Народне харчування українців Карпат / Т.О. Гонтар. — Київ : Наукова думка, 1979. — 138 с.
  5. Мохорук Д. Село моє Топорівці. Історико-краєзнавчий та етнографічний збірник. Етнографічний образ села / Д.Мохорук. — Косів, 2008. — Т. 6. — 367с.
  6. ПаньківМ.І. Народна їжа на Покутті / М.І. Пань­ків.  — Івано-Франківськ, 1991. — 20 с.
  7. Савчук М. З кулінарного минулого Коломийщини. Краєзнавчий нарис / М. Савчук. — 2010. — 56 с.
  8. Сапеляк О. Українська спільнота в Аргентіні. Істо­рико-етнологічний аспект / О. Сапеляк. — Львів, 2008. — 286 с.
  9. Смеречанський Р. Городенківщина. Стежками століть  / Р. Смеречанський, О. Каглян, В. Никифорук.  — Івано-Франківськ, 2009. — 136 с.
  10. Терлецька З. Українські страви / З. Терлецька. — Нью-Йорк, 1990. — 201 с.
  11. Франків В. Історія Чернятина / В. Франків, Ю. Боднарчук. — 1991. — 136 с.
  12. Kolberg Oskar. Pokucie. Obraz etnograficzny / Oskar Kol­berg. — Krakόw, 1882. — T. II.
  13. Waigel L. Rys miasta Kolomyja / L. Waigel. — Kolo­myja, 1887.
  14. Ластовецький С.М. Історія села Ворона / С.М. Ластовецький // www.history iv-fr.net.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »