« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1190—1197

УДК: 761/763+655.326.6](477.83­25:4­191.2)‘‘197/199‘‘

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1190

ЛЬВІВСЬКА СТАНКОВА ГРАФІКА 1970—1990 рр.: КУЛЬТУРНО­МИСТЕЦЬКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ З ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИМИ ТВОРЧИМИ ОСЕРЕДКАМИ

Трохим Лідія Юріївна — аспірантка Львівської національної академії мистецтв

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна;

Контакти: (032) 2761482 ; e-mail: office@lnam.edu.ua

Анотація: У роботі здійснено аналітичне опрацювання історичних, політичних і соціальних чинників, що спричинили новий вияв форми у графічному мистецтві. Особлива увага звертається на художньо­стилістичні особливості художників, які працювали над власною візуалізацією графічного твору. Досліджено ремінісценції образо­тематичності в львівській станковій графіці останньої третини ХХ ст., зокрема, влив польського та балтійського середовища на традиційну українську графіку та трансформацію формо­стилістичних ознак графіки у творчості польських та балтійських художників з метою доведення можливості творчої інтерпретації та самоідентифікації українських графіків.

Ключові слова: графічне мистецтво, формостилістичні ознаки, інтерпретація, самоідентифікація.

Надійшла 20.07.2017

Список використаних джерел

  1. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. — Ф. XXIV. — Спр. 2139 (Спасовіч В. // Слово. — 1906 (XXV). — № 306).
  2. АсееваН. Украинское искусство и европейские художественные центры. Конец ХІХ — начало ХХ вв. / Н.Ю. Асеева. — Киев : Наукова думка, 1989. — 167 с.
  3. Вдовиченко Г. Приглашение к дискуссии // Львівська правда. — 1987. — 15 липня.
  4. Вишеславський Г. Нонконформізм (андеґраунд і «неофіційне мистецтво») / Г. Вишеславський // Галерея. — 2007. — № 3—4. — С. 24—27.
  5. Вишеславський Г. Нонконформізм (андеґраунд і «неофіційне мистецтво») (продовження) / Г. Вишеславський // Галерея. — 2008. — № 1—2. — С. 45—48.
  6. Волинська О. Історичний досвід художньої освіти Галичини: Краківська академія мистецтв / Волинська Олена // Мистецтвознавство України. — Київ : Музична Україна, 2005. — Вип. 5. — С. 37—43.
  7. Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом / О. Голубець. — Львів : Академічний експрес, 2001. — 176 с.
  8. Касьянов Г. Незгодні. Українська інтелігенція в русі опору 1960—80­х років / Г. Касьянов. — Київ : Либідь, 1995. — 224 с.
  9. Медведєва Л. Шістдесятництво: філософія та естетика опору / Л. Медведєва // Мистецтвознавство Ук­раїни. Зб. наук. праць. — Київ, 2005. — С. 283.
  10. Пилипушко Б. Взліт і трагедія «львівського Дюрера» / Б. Пилипушко // Зеркало недели. Украина. — № 15. — 2015. — 24 квітня.
  11. Ременяка О. Перша виставка польських художників у Києві / О. Ременяка // Актуальні проблеми мистець­кої практики і мистецтвознавчої науки. — 2013. — Вип. 5. — С. 74—77.
  12. Федорук О. Джерела культурних взаємин. Україна в творчості польських художників другої половини ХІХ ст. — поч. ХХ ст. / О. Федорук. — Київ : Мис­тецтво, 1976. — 124 с.
  13. Яців Р. Каталог виставки Львівської графіки / Р. Яців. — Львів, 1988. — С.3—4.
  14. Яців Р. Мистецькі товариства, об’єднання, угрупування, спілки Львова 1860—1998 рр.: матеріали до довідника / Нога О., Яців Р. — Львів : Українські технології, 1998. — 128 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »