Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 533–784

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03

3-2019

Статті

СЕГЕДА Сергій
МОГИЛА ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ: ІСТОРІЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ, ЛЕГЕНДИ І ПЕРЕКАЗИ

535—547

САПЕЛЯК Оксана
ШКІЛЬНИЦТВО ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ПРАЦЯ ДУХОВЕНСТВА В ГАЛИЧИНІ НА ЗЛАМІ ХІХ—ХХ СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСУ «ПРАПОР»)

548—556

ЯРЕМЧУК Валентина
ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ ЕТНОГРАФА, АРХЕОЛОГА, СВЯЩЕНИКА ЮРІЯ ШУМОВСЬКОГО

557—562

РАХНО Костянтин
ГОНЧАРСТВО У ФОЛЬКЛОРНІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ФРАНКА

563—579

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся
«ТУЛИСЯ МІХ ДО МІХА, А ТОРБА ДО ТОРБИ» (ПЕРЕДВЕСІЛЬНІ ЗВИЧАЇ НА ПОКУТТІ)

580—590

КОНДРАТЮК Олена
МЕХАНІЗМИ ТВОРЕННЯ НОВИХ РОДИННИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ

591—607

МОВНА Уляна
ОБРЯДОВИЙ КОМПЛЕКС ТРАДИЦІЙНОГО БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНЦІВ НАДСЯННЯ

608—621

ГОЩІЦЬКА Тетяна
СИМВОЛ ДЕРЕВА У СВІТОВИХ МІФОЛОГІЯХ ТА МІФОЛОГЕМА СВІТОВОГО ДЕРЕВА (У ПОРІВНЯЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ ТА НА ПРИКЛАДІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ)

622—640

ТАРАС Ярослав
НАРОДНА ЕКОЛОГІЯ, САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА НА ПОКУТТІ

641—659

СЕРЕБРЯКОВА Олена
ДЕЯКІ ФРАГМЕНТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ВОРОЖБИ НА СВЯТКИ (ЗА ПОЛЬОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ З ПОКУТТЯ)

660—669

КРИВЕНКО Анастасія
«ОДОЙДИ, НЕЧИСТА СИЛА! ОСТАНЬСЯ, СВЯТИЙ ДУХ!»: АПОТРОПЕЇЧНІ МОТИВИ В СТРУКТУРІ КАЛЕНДАРНОЇ ОБРЯДОВОСТІ ВОЛИНЯН

670—683

КАНАПЛЯНІКАВ Дмитро, ТОВСЦІК Тетяна
УЯВЛЕННЯ ПРО СУБСТАНЦІЇ У БІЛОРУСІВТА ЇХ КООРДИНУВАЛЬНА РОЛЬВ ТРАДИЦІЙНОМУ ЧАРІВНИЦТВІ І ЗНАХАРСТВІ: КРОВ, ДУХ, ДУША, СИЛА, ЗНАННЯ, ПРИСТРІТ

684—697

ГАЛАЙЧУК Володимир
ТРАДИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ МАНЕВИЧЧИНИ

698—704

ФАЙНИК Тетяна
ВИБІР ДЕРЕВА ДЛЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ: НАРОДНІ СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ, ТРАДИЦІЙНА СИМВОЛІКА

705—714

РАДОВИЧ Роман
ІНТЕР’ЄР ПОКУТСЬКОГО ЖИТЛА (друга половина XIХ — початок ХХ ст.)

715—731

СИВАК Василь
ВБУДОВАНЕ ТА НАПІВВБУДОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ В ІНТЕР’ЄРІ НАРОДНОГО ЖИТЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

732—748

ПРОЦІВ Олег
ДІЯЛЬНІСТЬ КАЗИМИРА ШЕПТИЦЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ГАЛИЧИНИ

749—757

КРАВЧУК Леонід
ПОЛІТИКА КОМУНІЗМУ ЯК ЧИННИК НЕБЕЗПЕКИ ТА ЗАГРОЗИ ЛЮДСТВУ З ІСТОРІЇ РАДЯНІЗАЦІЇ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ (ВЕРЕСЕНЬ 1939 — ЧЕРВЕНЬ 1941 р.)

758—766

Рецензії

Никорак Олена
Перше фундаментальне дослідження дизайну костюма Лагоди Оксани Миколаївни.

767—769

Пастух Надія
«Там, де страждання з маленької людини робить велику людину».

770—771

Інформації

Федорчук Олена
Минуле і новітнє української культури: огляд VIІ всеукраїнської виставки «Бісер: Вчора. Сьогодні. Завтра».

772—776

Никорак Олена, Юсипчук Юрій
Різдвяна пава.

777—782

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »