« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1482—1487

УДК 726.03.04:27-523.42-035.3](477.5)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1482

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДЕКОРАТИВНОЇ РІЗЬБИ У ВНУТРІШНЬОМУ ПРОСТОРІ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЦЕРКОВ ПРАВОСЛАВНОГО НАДРОССЯ XVIII ст.

МАЗУР Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1365-7581

кандидат мистецтвознавства,

декан факультету теорії та історії мистецтва, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,

Вознесенський узвіз, 20, 02000, Київ, Україна

Контакти: e-mail: mazur_viktoria@ukr.net

 Анотація.  Мета статті — введення до наукового обігу (недослідженої у частині мистецтвознавчого аналізу) пам’ятки декоративного мистецтва України XVIII cт. — Царських врат з іконостаса невідомої церкви на теренах православного Надросся. Першу згадку про них зустрічаємо в особистому архіві знаного українського мистецтвознавця М. Селівачова. Пам’ятку було досліджено у межах наукової експедиції, здійсненої автором влітку 2018 року.

Сьогодні маємо унікальні пам’ятки дерев’яної архітектури, оздоблення яких маловивчене, і така ситуація характерна для всієї території Центрального регіону України. Отож обрана тема нашої статті є актуальною.

Таким чином до наукового обігу вводиться пам’ятка сницарського мистецтва Центральної України XVIII ст. — Царські врата з іконостаса невідомої церкви на території православного Надросся. Нами було поставлене завдання зосередити увагу наукової спільноти на мистецтвознавчому дослідженні виявленої унікальної пам’ятки декоративного мистецтва. Робота, що пропонується до публікації, є частиною результатів дослідження розвитку та модифікації оздоблення дерев’яної церковної архітектури на теренах Центральної України у XVIII столітті. Послідовний аналіз досліджуваного матеріалу засвідчує наявність старовинної пам’ятки, яку ми за стилістичними особливостями наважимося віднести до XVIII століття.

Ключові слова: інтер’єр церкви, Царські врата, поєднання мистецтв, оздоблення дерев’яної церкви.

Надійшла 21.11.2019

Список використаних джерел

  1. Драґан М. Українська декоративна різьба XVI—XVIIІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 204с.
  2. ҐембаровичМ. Скульптура та різьблення. Історія українського мистецтва: у 6т. Т. 3: Мистецтво дру­гої половини XVIІ—XVIІІ століття. Київ, 1968. С. 126—151.
  3. Устройство храма, его принадлежности и богослужебная утварь. URL : http://www.rybak-svnik.church.ua/ 2017/11/01/ustrojstvo-xrama-ego-prinadlezhnosti-i-bogosluzhebnaya-utvar/ (дата звернення: 28.08.2018).
  4. Міляєва С., Гелитович М. Українська ікона XIXVIIIстоліть. Київ: [б. в.], 2007. 528 с. (Духовна спадщина України. Державні зібрання України).
  5. Дорофієнко І., Міляєва Л., Рутковська О. Сорочинський іконостас: іконостас Спасо-Преображенської церкви в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області. Ольга. Київ: Родовід, 2010. 165 с.: іл.
  6. Холл Д. Словарь сюжетов и символов в искусстве. Пер. с англ. и вступ. ст. А. Майкапара. Москва: Транзиткнига, 2004. 655 с.
  7. Царські врата українських іконостасів. Упорядник Юрій Юркевич. Львів: Інститут колекціонерства ук­ра­їнських пам’яток при НТШ, 2012. 385 с.: 212 іл.
  8. Тимченко Т. Експертиза творів образотворчого мистецтва: живопис (історія та методологія) навч. посіб. Київ: НАКККіМ, 2017. 120 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »