« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 558—562

УДК 398.21:[94:323.1](477.82)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.558

НАРОДНА ПРОЗА ПРО УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВЗАЄМИНИ НАПЕРЕДОДОНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (НА МАТЕРІАЛАХ З ГОРОХІВСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

ЧІКАЛО Оксана

ORCIDID: https://orcid.org/0000-0002-1636-3397

кандидат філологічних наук,

старша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: ochikalo@yahoo.com

Анотація. У статті проаналізовано наративи, у яких відображено передумови польсько-українського конфлікту на Волині кінця 30-х — початку 40-х рр. ХХ століття. З’ясовоно специфіку сприйняття та осмислення цих подій у народному середовищі. Простежено особливості побудови сюжетів на основі часо-просторових характеристик. Розглянуто специфіку трансляції цього прозового матеріалу у різновікових групах.

Мета публікації — з’ясувати специфіку сприйняття та осмислення подій середини минулого століття на Волині; проаналізувати, як народне середовище, залежно від епічної позиції оповідача, відтворювало інформацію про них; розглянути особливості трансляції наративів про стан українсько-польських взаємин (зокрема на побутовому рівні) напередодні українсько-польського конфлікту.

Об’єктом дослідження є народні оповідання про Волинську трагедію кінця 30-х —початку 40-х рр. ХХ ст., записані на Горохівщині у 2018 році. Вони стали підґрунтям для вивчення передумов українсько-польського конфлікту на Волині та специфіки їхнього відображення у фольклорних наративах.

У статті синтезовано методи, підпорядковані меті розвідки: історичний, який уможливлює дослідження історичних та політичних процесів ХХ ст.; історико-типологічний, що передбачає виявлення типологічних паралелей досліджуваних сюжетів, мотивів, образів у різних жанрових утвореннях українського фольклору на синхронному та діахронному рівнях.

Ключові слова: українці, поляки, Волинь, наратив, хронотоп, сюжет, фольклор, народне середовище.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Мишанич С. Біля джерел народної прози. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 297.
  2. Давидюк Л. Наративний дискурс усних неказкових оповідань. Science and Education a New Dimension. Philology (Vol. V (39), issue 143). 2017. URL: www.seanewdim.com.
  3. Пушук І. Від упорядника. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1940 років. Горохівський район. Упоряд. Іван Пушук. Луцьк, 2009. С. 6.
  4. Сергійчук В. Поляки на Волині у роки Другої світової війни. Документи з українських архівів і польські публікації. Київ, 2003. С. 8.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »