« 2020. № 3 (153)

Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 558—562

УДК 398.21:[94:323.1](477.82)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.03.558

НАРОДНА ПРОЗА ПРО УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВЗАЄМИНИ НАПЕРЕДОДОНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (НА МАТЕРІАЛАХ З ГОРОХІВСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

ЧІКАЛО Оксана

ORCIDID: https://orcid.org/0000-0002-1636-3397

кандидат філологічних наук,

старша наукова співробітниця,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: ochikalo@yahoo.com

Анотація. У статті проаналізовано наративи, у яких відображено передумови польсько-українського конфлікту на Волині кінця 30-х — початку 40-х рр. ХХ століття. З’ясовоно специфіку сприйняття та осмислення цих подій у народному середовищі. Простежено особливості побудови сюжетів на основі часо-просторових характеристик. Розглянуто специфіку трансляції цього прозового матеріалу у різновікових групах.

Мета публікації — з’ясувати специфіку сприйняття та осмислення подій середини минулого століття на Волині; проаналізувати, як народне середовище, залежно від епічної позиції оповідача, відтворювало інформацію про них; розглянути особливості трансляції наративів про стан українсько-польських взаємин (зокрема на побутовому рівні) напередодні українсько-польського конфлікту.

Об’єктом дослідження є народні оповідання про Волинську трагедію кінця 30-х —початку 40-х рр. ХХ ст., записані на Горохівщині у 2018 році. Вони стали підґрунтям для вивчення передумов українсько-польського конфлікту на Волині та специфіки їхнього відображення у фольклорних наративах.

У статті синтезовано методи, підпорядковані меті розвідки: історичний, який уможливлює дослідження історичних та політичних процесів ХХ ст.; історико-типологічний, що передбачає виявлення типологічних паралелей досліджуваних сюжетів, мотивів, образів у різних жанрових утвореннях українського фольклору на синхронному та діахронному рівнях.

Ключові слова: українці, поляки, Волинь, наратив, хронотоп, сюжет, фольклор, народне середовище.

Надійшла 19.05.2020

Список використаних джерел

  1. Мишанич С. Біля джерел народної прози. Фольклористичні та літературознавчі праці. Донецьк, 2003. Т. 1. С. 297.
  2. Давидюк Л. Наративний дискурс усних неказкових оповідань. Science and Education a New Dimension. Philology (Vol. V (39), issue 143). 2017. URL: www.seanewdim.com.
  3. Пушук І. Від упорядника. Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938—1940 років. Горохівський район. Упоряд. Іван Пушук. Луцьк, 2009. С. 6.
  4. Сергійчук В. Поляки на Волині у роки Другої світової війни. Документи з українських архівів і польські публікації. Київ, 2003. С. 8.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »