« 2020. № 5 (155)

Народознавчі зошити. 2020. № 5 (155). С. 1037—1050

УДК 638. 14 : 39] (477. 83 + 477. 86 /. 87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.05.1037

ТРАДИЦІЙНЕ БДЖІЛЬНИЦТВО ГУЦУЛІВ: СПЕЦИФІКА ВИРОБНИЧОЇ КУЛЬТУРИ

МОВНА Уляна

  • ORCID ID: http: //orcid.org / 0000-0002-9763-2455
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: movlana@ukr.net

Анотація. Ця розвідка — перша спроба на матеріалах власних польових пошукувань та літературних джерел окреслити господарсько-виробничий комплекс традиційного бджільництва гуцулів як значущого сегменту української етнічної культури, що і визначає її актуальність. Об’єктом дослідження є традиційне бджільництво гуцулів, а предметом  — процеси, що творять виробничу культуру промислу та отримані в їх результаті артефакти (влаштування пасіки, догляд за бджолами, одержання продуктів бджільництва, типи вуликів та їх конструктивні особливості, різновиди пасічницького інвентарю). У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.

Оскільки спеціальних досліджень цього предмету не було, стаття базується на польових матеріалах автора. За допомогою аналізу масиву польових етнографічних матеріалів та спорадичних літературних джерел доведено історичну укоріненість й поширеність та з’ясовано регіональну специфіку бджільництва як традиційного господарського заняття на території Гуцульщини.

Ключові слова: бджільництво, виробнича культура, вулик, традиційний, гуцули.

Надійшла 31.07.2020

Список використаних джерел

  • 1. Мовна У. З історії розвитку бджільництва Карпат і Прикарпаття (форми бджолярського господарства від найдавніших часів до XVII—XVIII століть). Народознавчі зошити. Львів, 2000. № 5. С. 851—859.
  • 2. Розов В. Українські грамоти. Київ, 1928. Т. 1. 176 c.
  • 3. Жерела до історії України-Руси. Львів 1895. Т. 1.
  • 4. Мандибура М. Полонинське господарство Гуцульщини другої половини XIX — 30-х рр. XX ст. Київ: Наукова думка, 1978. 188 c.
  • 5. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwуw, 1937. 170 s.
  • 6. Архів Інституту народознавства ІН НАН України (Далі: Архів ІН НАНУ). Ф. 1. Оп. 2. Спр. 413. 35 арк. (Мовна У. Традиційне бджільництво. Польові матеріали з Гуцульщини. 1995 р.).
  • 7. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 435. 58 арк. (Мовна У. Польові матеріали з традиційного бджільництва Гуцульщини. Косівський, Надвірнянсь­кий  р-ни. 1997 р.).
  • 8. Гуцульщина: лінгвістичні етюди. Відп. ред. Я. Закревська. Київ: Наукова думка, 1991. 305 с.
  • 9. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 5. Матеріали до української етнології. Львів, 1908. Т. 7.
  • 10. Falkowski J. Pуlnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwуw, 1938. 111 s.
  • 11. Леонович С. Село Чорноголова під оглядом господар­сько-соціальним. Підкарпатська Русь. Ужгород, 1932. № 4—5. С. 32—35.
  • 12. Пчеловодство. Малая энциклопедия, Москва: Советская энциклопедия, 1991. 510 с.
  • 13. Witwicki S. Rys historyczny o Huculach. Lwуw, 1863. 134 s.
  • 14. Шухевич В. Гуцульщина. Ч. 1. Матеріали до української етнології. Львів, 1899. Т. 2.
  • 15. Schnaider J. Lud peczeniїyсski. Szkic etnograficzny. Lud. Lwуw, 1906. Т. 12. Zesz. 4. S. 277—308.
  • 16. Ciesielski T. Bartnictwo. Lwуw, 1901. T. 2. 360 s.
  • 17. Старчук І. Пасіка в с. Бабин (Косівщина). Життя і Знання. Львів, 1932. № 7. C. 197—198.
  • 18. Драган М. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форм. Львів, 1937. Ч. 1. 175 с.
  • 19. Архипенко Є. До питання про одноманітну рамку у слов’янських народів. Українське пасічництво. Львів, 1927. № 7. C. 80—81.
  • 20. Данилюк А. Музей народної архітектури та побуту у Львові: путівник. Львів: Каменяр, 1980. 181 с.
  • 21. Скуратівський В. Традиційні форми пасічницьких будівель і комплексів на Україні. Народна творчість та етнографія. Київ, 1980. № 6. C. 42—50.
  • 22. Мовна У. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX — початок XX ст.). Львів, 2006. 208 c.
  • 23. Милорадович В. Житье-бытье лубенского крестьянина. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ: Либідь, 1991. С. 170—341.
  • 24. Wolski K. Z badaс nad dawnymi technikami pszczelarskimi w dorzeczu Sanu. Przemyњl, 1960. 35 s.
  • 25. Мовна У. Мед у Карпатах і Прикарпатті: ретроспективний погляд. Бойківщина. Дрогобич, 2007. Т. 3. С. 324—329.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »