« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 40—45

УДК [801.81:811.161.2’38]:001.891-042.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.040

ПОНЯТТЯ «КОНЦЕПТ» ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ У ФОЛЬКЛОРИСТИЦІ

Юлія СОБОРА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9725-4813
  • аспірантка,
  •  Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. М. Грушевського, 4, Київ, Україна, 01011,
  • e-mail: yulitasubr@gmail.com

Актуальність дослідження зумовлене тим, що наразі немає чітких критеріїв та чинників, відповідно до яких можна класифікувати концепти та визначати їх характерні й диференційні ознаки. Метою статті є аналіз змістового наповнення поняття «концепт» з точки зору лінгвостилістики та конкретних засобів його вираження у фольклористиці. Важливими також залишаються чинники, які безпосередньо впливають на функціонування концептів у фольклористиці, а також їх пряма номінація. На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що найбільш уживаними в фольклористиці є концепти «любов», «смерть», «туга», «сміх», «страх», «віра», «надія», «мрія», «зло» тощо. Концепти у вузькому значенні існують в малих жанрах фольклористики (пареміях) та обмежені конкретними історичними та соціальними рамками, тоді як концепти в структурі пісенної та календарно-обрядової усно-поетичної творчості виражені на рівнях свідомості, світосприйняття, історичних понять, трансформацій, соціальної стратифікації, когнітивного та перцептивного сприйняття тощо.

Об’єктом дослідження є поняття «концепт» та сучасні підходи до його тлумачення у лінгвостилістиці, тоді як предметом — конкретні засоби вираження концепту у фольклористиці, де він є художнім, інформативним та когнітивним одночасно, адже має змогу не тільки виражати сутність народно-поетичних понять, але й трансформувати та виражати конкретні образи на основі асоціативних зв’язків. Методи дослідження, застосовані у статті — порівняльно-типологічний та історично-культурологічний.

Ключові слова: концепт, концептосфера, фольклор, аналіз, поняття.

  • 1. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. Полтава: Довкілля, Київ, 2008. 712 с.
  • 2. Жаботинская С. А. Концепт / домен: матричная и сетевая модели. Культура народов Причерноморья. 2009. № 168. Т. 1. С. 254–261.
  • 3. Кубрякова Е. Краткий словарь когнитивных терминов, Москва, 1996. 156 с.
  • 4. Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской куль­туры. Опыт исследования. Москва : Языки русской культуры, 1997. 838 с.
  • 5. Григорьев А. А. Культурологический смысл концепта : дис. … канд. филос. наук : 24.00.01 / Рос. ин-т культурологии. Москва, 2003. 158 с.
  • 6. Садовнікова Г. В. Співвідношення категорій концепт, поняття і значення у когнітивному термінознавстві. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. 2014. Т. 17. № 1. С. 156–164.
  • 7. М’ягкота І. З історії формування терміносистеми ук­ра­їнського фольклору. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2011. № 709. С. 96–102.
  • 8. Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику. Москва: Флинта, 2011. 296 с.
  • 9. Стернин И. А. Психологически реальное значение слова и его изучение. Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики. Калинин, 1981. С. 116–122.
  • 10.    Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: Вопросы теории. Москва: Наука,1989. 246 с.
  • 11.    Эмер Ю. А. Фольклорный концепт: жанрово-дискур­сивный аспект. Вестник Томского государственного университета. Серия Филология. 2010. № 1 (9). С. 91–99.
  • 12.    Маккормак Э. Когнитивная теория метафоры. Теория метафоры. Москва: Прогресс, 1990. С. 358–386.
  • 13.    Івановська О. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів. Київ: Експрес-Поліграф, 2012, 335 с.
  • 14.    Кузьменко О. М. Фольклорний концепт: визначення терміна, структурні параметри та типи. Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1439–1447.
  • 15.    Семененко В. П. Ідеальний образ дівчини в українському фольклорі (за матеріалами народних паремій). Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2009. Вип. 32. Присвячений 170-річчю від дня народження П. П. Чубинського. С. 376–383.
  • 16.    Кононенко В. Концепти українського дискурсу. Київ-Івано-Франківськ, 2004. 248 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »