« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 98—110

УДК 94(=512.19:560)”1980/2000″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.098

КРИМСЬКА ДІАСПОРА ТУРЕЧЧИНИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ РУСІ КИРИМЛИ (кін. 1980-х — початок 2000-х років)

Рустем АБЛЯТІФОВ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3368-7203
  • магістр публічного адміністрування,
  • здобувач ступеню доктора філософії,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра середніх віків та візантиністики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: abu-bakr@ukr.net

Мета дослідження — проаналізувати роль та місце турецької діаспори киримли у національному русі киримли у період їхнього масового повернення на територію Автономної Республіки Крим з місць колишнього заслання з кінця 1980-х до початку 2000-х років, вплив та внесок кримської діаспори Туреччини до спільної боротьби за відновлення прав та свобод киримли, а також вплив національно-культурних товариств киримли на політику Турецької Республіки щодо підтримки процесу репатріації кримців на їхню історичну Батьківщину. Наукова новизнаполягає у тому, що вперше досліджується діяльність кримської діаспори Туреччини у рамках національного руху киримли та її внесок у боротьбу за право киримли на повернення на історичну Батьківщину.

Методи дослідження ґрунтуються на принципах системності та історизму. Одним з головних методів є також метод «усної історії», коли джерелом інформації є спеціально проведені інтерв’ю.

Висновки. Наприкінці 1990-х рр. кримський діаспорний рух Туреччини долучається до загальнонаціонального руху киримли та робить важливий внесок до боротьби за повернення народу киримли на історичну Батьківщину та відродження його культури та духовності.

Ключові слова: діаспора киримли, Крим, Туреччина, національний рух киримли, повернення, репатріація.

  • 1. Arabacı H.M. Türk Tarihi ve Kültürü Açısından Tür­kiye’de Bulunan Kırım Dernek ve Vakıflarının Önemi. Ta­rih Anabilim Dalı Doktora Tezi. İstanbul Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü. 2006. 198 s. URL: http://nek.istanbul.edu.tr:4444/ekos/TEZ/41902.pdf (дата звернення: 04.10.2019).
  • 2. Aydın F.T. Comparative Cases in Long-Distance Nationalism: Explaining Émirgré, Exile, Diaspora and Transnational Movements of the Crimean Tatars, thesis for a Doctor of Philosophy in Political Science. University of Toronto. 2012. S. 443. URL: https://tspace.library.utoronto.ca/bitstream/1807/67253/1/Aydin_Filiz_T_ 201211_PhD_thesis.pdf (дата звернення: 23.06.2018).
  • 3. Омельченко Г. Як не хотіли порушувати кримінальну справу щодо геноциду кримськотатарського народу. Частина 3. Аналітика. URL: http://analitica.kiev.ua/invest/extra/7469-yak-ne-hotli-porushuvati-krimnalnu-spravu-schodo-genocidu-krimskotatarskogo-narodu-chastina-3.html (дата звернення: 24.07.2019).
  • 4. Аблятіфов Р.М. (2019). Кримська діаспора на території сучасної Туреччини: від анексії Криму до ІІ Світової війни. East European Review on Contemporary Issues. 2019. Vol. 1. № 1. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/624163.pdf (дата отримання: 11.09.2019).
  • 5. Karpat K. Ottoman Population 1830—1914. Demographic and Social Characteristics. University of Madison-Wisconsin, 1985. 244 s.
  • 6. Safran W. Diasporas in Modern Societies: Myths of Homeland and Return. Diaspora: A Journal of Transnational Studies. 1991. Vol. 1. № 1. Spring. P. 83—99. URL: http://europeofdiasporas.eu/sites/default/files/posts/ files/3.%20Safran%20Diasporas%20in%20Modern%20Society.pdf.
  • 7. Safa Giray. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Safa_Giray (дата звернення: 24.07.2019).
  • 8. Eren N. (1998). Crimean Tatar communities abroad. In Tatars of Crimea. Return to the Homeland. Ed. by E.A. Allwourth. Duke University Press, Durham and London. S. 323—351.
  • 9. Історія. Офіційна сторінка Істанбульської філії То­вариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків. URL: http://istanbulkirim.org/hakkimizda/tarihce/ (дата звернення: 04.04.19).
  • 10.    Статут. Офіційна сторінка Істанбульської філії Товариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків. URL: http://istanbulkirim.org/hakkimizda/tuzuk/ (дата звернення: 04.04.19).
  • 11.    Про організацію. Офіційна сторінка Товариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків. URL: http://www.kirimdernegi.org.tr/dernek/teskilat (дата звернення: 09.07.2019).
  • 12.    Офіційна сторінка Товариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків Ескішехіру. URL: http://kocaelikirim.org/ (дата звернення: 09.07.2019).
  • 13.    Офіційна сторінка Фонду досліджень та промоції тюркської культури «Емєль». URL: http://emel­vakfi.org/ (дата звернення: 16.04.2019).
  • 14.    Мустеджиб Улькюсал. Вікіпедія. URL: https://tr.wiki­pe­dia.org/wiki/Müstecip_Ülküsal (дата звернення: 23.06.2019).
  • 15.    Про Кримський Фонд «Емєль». Офіційна сторінка Фонду досліджень та промоції тюркської культури «Емєль». URL: http://emelvakfi.org/emel-kirim-vakfi-hakkinda/ (дата звернення: 16.04.19).
  • 16.    Мустафа Джемілєв. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Mustafa_Dzhemilev (дата звернення: 16.04.19).
  • 17.    Ülküsal M. Kırımlı şehit Mustafa Cemiloğlu. Emel. 1976. № 93. С. 3—4.
  • 18.    Toprak F. (2013). Perception of Homeland Among Crimean Tatar Diaspor Living in Turkey as Reflected on the Diaspora Journal Emel. Thesis for a Master of Science. Middle East Technical University. 152 s. URL: http://ansamblperegrinus.pl/uploads/artykuly/perception_of_homeland_among_crimean_tatar_diaspora_living_in_turkey_feyza_toprak.pdf (дата звернення: 23.06.19).
  • 19.    Evimizi geri verin. Emel. 1992. № 3—4. С. 41—49.
  • 20.    Reddaway P. The Crimean Tatar drive for repatriation. In Tatars of Crimea. Return to the Homeland. Ed. E.A. Allwourth. Duke University Press, Durham and London. S. 226—236.
  • 21.    Губогло М.Н., Червонная С.М. Крымскотатарское дви­жение. Том 1. История. Проблемы. Перспективы. Москва, 1992. 331 с.
  • 22.    Червонная С. Крымскотатарское национальное движение (1994—1996). Москва. URL: http://tatar-history.narod.ru/krim-tatar.htm (дата звернення: 24.06.19).
  • 23.    Bulgarisation. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/ wiki/Bulgarisation (дата звернення: 25.07.2019).
  • 24.    Kahraman A. The Crimean Tatar National Movement in the publications of inner and outer diaspora: Lenin Bayragı, Emel and Dergi. Thesis Master of Science. METU, 2014. URL: http://etd.lib.metu.edu.tr/upload/12617563/ index.pdf (дата звернення: 15.07.2019).
  • 25.    Türk gazeteceleri Kırım’da. Emel. 1989. № 175. С. 55—56.
  • 26.    Меджліс кримськотатарського народу. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Mejlis_of_the_Cri­me­an_Tatar_People (дата звернення: 15.07.2019).
  • 27.    Курултай кримськотатарського народу. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Qurultay_of_the_Crimean_Tatar_People (дата звернення: 15.07.2019).
  • 28.    Калга. Вікіпедія. URL: https://tr.wikipedia.org/wiki/Kalgay (дата звернення: 15.07.2019).
  • 29.    Bahçesaray. 2005. № 34. С. 2.
  • 30.    Юксель Г.З. Современная пресса крымскотатарской диаспоры: функциональный аспект. Культура народов Причерноморья. 2014. № 274. С. 68—71.
  • 31.    «Kırım belgeseli» TRT-2’de yayınlanıyor. Emel. 1994. № 201. С. 44—45.
  • 32.    Ахмед Іхсан Киримли. Вікіпедія. URL: https://en.wi­ki­pe­dia.org/wiki/Ahmed_İhsan_Kırımlı (дата звернення: 02.02.19).
  • 33.    Karatay Z. Kırım Tatar Milli Meclisi başkanı ve Meclis he­ye­tinin Türkiye ziyareti. Emel. 1992. № 188. С. 1—32.
  • 34.    Necati Özensoy. Вікіпедія. URL: https://tr.wikipedia.org/wiki/Necati_%C3%96zensoy (дата звернення: 02.08.2019).
  • 35.    Ukrayna Büyükelçisi konuğumuz oldu. Kırım Postası. 2000. № 10. С. 5.
  • 36.    Tika’nın Kırım’daki Faaliyetleri Devam Ediyor. URL: https://3dkonut.com/tikanin-kirimdaki-faaliyetleri-devam-ediyor/haberi (дата звернення: 17.06.2019).
  • 37.    «К 20-летию акции «Киев-92». URL: https://avdet.org/ru/2012/03/26/k-20-letiyu-aktsii-kiev-92-2/ (дата звернення: 29.07.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »