« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 262—277

УДК 392.31(477.41/.42)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.262

ТРАНСФОРМАЦІЯ РОДИННО-ОБРЯДОВОЇ СПОРІДНЕНОСТІ ВПРОДОВЖ ХХ СТОЛІТТЯ

Олена КОНДРАТЮК

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5996-1768
  • кандидатка історичних наук,
  • завідувачка відділу етнології,
  • Державний науковий центр захисту культурної
  • спадщини від техногенних катастроф,
  • вул. Вишгородська, 21, 04114, м. Київ, Україна,
  • e-mail: lenvin2007@gmail.com

Система спорідненості традиційного українського суспільства не обмежувалася кровними та духовними зв’язками чи свояцтвом. Вона передбачала поріднення на ґрунті спільних інтересів, місця проживання чи внаслідок здійснення певної обрядодії. Відтак, актуальним є дослідження зв’язків родинно-обрядової спорідненості, оскільки вони уможливлюють створення цілісної картини соціальних зв’язків традиційного українського села.

Метою нашої розвідки є висвітлити основні етапи та механізми творення родинно-обрядової (ритуальної) спорідненості.

Об’єктом дослідження є обрядовість родинного циклу як складової народної культури українців, а предметом — зв’язки родинно-обрядової спорідненості.

Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму. Для опрацювання польового та архівного, етнографічного й фольклорного матеріалу були використані методи типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо.

Ключові слова: родинно-обрядова спорідненість, баба-повитуха, породілля.

  • 1. Гаврилюк Н. Картографирование духовной культуры (по материалам родильной обрядности украинцев). Киев, 1981. 385 с.
  • 2. Гаврилюк Н. Київсько-поліський варіант традиційної сімейної обрядовості на фоні суміжних територій. Київське Полісся (етнолінґвістичне дослідження). Ки­їв: Наукова думка, 1989. С. 24—38.
  • 3. Гаврилюк Н. Формули-міфи про народження дітей (До ареальної характеристики на Українському Поліссі і суміжних територіях). Проблеми сучасної ареалогії. Київ: Наукова думка, 1994. С. 332—339.
  • 4. Боряк О. Баба-повитуха в культурно-історичній традиції українців: між профанним і сакральним. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. 398 с.
  • 5. Боряк О. Родинна обрядовість поліщуків (За матеріалами експедиційного дослідження). Народна творчість та етнографія. Київ, 2007. № 5. С. 59—64.
  • 6. Борисенко В. Така житка…: Культура повсякдення українців Чорнобильського Полісся (за матеріалами етнографічної експедиції 1994 р.). Київ: Стилос, 2011. 224 с.
  • 7. Борисенко В. Традиції і життєдіяльність етносу. На матеріалах святково-обрядово культури українців. Київ, 2000. 191 с.
  • 8. Грушевський М. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: З друк. НТШ. 1906. Т. 8. 213 с.
  • 9. Шекерик-Доників П. Родини та хрестини на Гуцульщині. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: З друк. НТШ. 1918. Т. 18. С. 86—122.
  • 10.    Дикарев М. Народний календар Валуйського повіту. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: З друк. НТШ. 1905. Т. 6. С. 113—204.
  • 11.    Зубрицький М. Народний календар (звичаї і повір’я). Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: З друк. НТШ. 1900. Т.  2. С. 33—60.
  • 12.    Архів Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.
  • 13.    Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6: Календарна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. 400 с.
  • 14.    Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 8: Культура народного харчування. Голов. ред. Г. Скрип­ник; НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2018. 496 с.
  • 15.    Гримич М. Методичні засади вивчення систем спорідненості. Етнічна історія народів Європи. 2001. № 6. С. 35—39.
  • 16.    Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді Житомирського повіту. Етнографічні матеріали. Житомир, 1920. 160 с.
  • 17.    Гримич М. Система спорідненості. Українська етнологія: навч. посібник. Київ: Либідь, 2007. 400 с.
  • 18.    Архів ІМФЕ. Ф. 1—2 (дод). Од. зб. 270. Зібрала Шевченко Л.П. Етнографічні матеріали про парубоцькі громади, вечірки, родини, похорони, ігри тощо (польові матеріали, зібрані селах Волинської, Гомельської, Київської, Чернігівської обл., 1929—1930 рр.). 81 арк.
  • 19.    Архів ІМФЕ. Ф. 1—3 (дод). Од. зб. 349. Етнографічні матеріали — вірування, обряди, звичаї по­в’язані з народженням дитини (звичаї зібрані різними збирачами Київської, Волинської, Сумської та ін. областей 1914—1929 рр.). 59 арк.
  • 20.    Узенёва Е. Фартук. Славянские древности. Этно­лингвистический словарь: в 5-ти т. Москва: Международ. отношения, 2012. T. 5. С. 291—296.
  • 21.    Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной имп. Географи­ческим обществом. Юго-Западный отдел. Ма­те­ри­алы исследования собранные д. чл. П.П. Чу­­бинс­ким. СПб., 1877. Т. 4. 788 с.
  • 22.    Архів ІМФЕ. Ф. 28—3. Од. зб. 313. Історичні, побутові, родинні, хрестильні, обрядові (купальські) та ін. (зібрані Л. Трофимовим в Летичівському районі, Кам’янець-Подільської обл.). 55 арк.
  • 23.    Архів ІМФЕ. Ф. 1—2 (дод). Од. зб. 294. Матеріали про дитину (записано зі слів трьох бабів: Ганни Шушкової, Палашки Ворон, Милашки Кумтанцевої с. Глібовка. 1929 р.). 5 арк.
  • 24.    Сумцов М. Слобожане: Історико-етнографічна розвідка. Харків, 1918. 238 с.
  • 25.    Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Очерки по этнографии края. Под ред. В. Иванова. Харків: Издание Харьковского Губернского Статистического Комитета, 1898. Т. 1. 1012 с.
  • 26.    Заглада Н. Харчування в с. Старосілля на Чернігівщині. Матеріал до етнології. Т. 1. Київ, 1929. С. 83—196.
  • 27.    Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Потапенко Г.І. та ін. Словник символів. за заг. ред. Потапенка О.І., Дмитренка М.К. Київ: Редакція часопису «Народознавство», 1997. 156 с. URL: https://studfile.net/preview/5252915/page:19/ (19.05.2020).
  • 28.    Чубинський П.П. Мудрість віків. Київ: Мистецтво, 1995. 224 с.
  • 29.    Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. 336 с.
  • 30.    Архів ІМФЕ. Ф. 1—3. Од. зб. 332. Про роботу чоловічу та жіночу. Деякі обряди і звичаї. (Записала Зубкова О. в Київській, Житомирській інших областях. 1927). 15 арк.
  • 31.    Зеленина Э., Седакова И. Бабин день. Славянские древности. Этнолингвистический словарь: в 5-ти т. Москва: Международ. отношения, 1995. T. 1. С. 291—296.
  • 32.    Пісні з родин і хрестин (збірник-реконструкція із теоретичною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покажчиками). упоряд. А.І. Іваницький; відп. ред. Г.А. Скрипник. Вінниця: Нова Кни­га, 2013. 456 с.
  • 33.    Milin A. Obicajni kalendar (серб.). Catalogul obiceiurilor populare din Banat (Katalog narodnih običajau Banatu). Editori coordonatori din România: Aurel Turcuş, din Serbia: Andrei Milin. Timişoara, 2007. S. 68—95.
  • 34.    Ковальчук Н. Пошановування померлих у поліському традиційному календарі. Західне Полісся: історія та культура. Рівне, 2012. Вип. 4. С. 146—157.
  • 35.    The Types of International Folktales: A Classification and Bibliography Based on the System of Antti Aarne and Stith Thompson. By Hans-Jörg Uther. Helsinki: Academia Scientiarum Fennica, 2004. Part I—III
  • 36.    Кондратюк О. Механізми творення нових родинних зв’язків на правобережному Поліссі. Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 591—607.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »