« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 831—839

УДК 638.1(477)(092)Боровський М.”1891-1989″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.831

МИХАЙЛО БОРОВСЬКИЙ (1891—1989) У СЛУЖІННІ УКРАЇНІ: ШЛЯХ ВІД ВОЯКА УНР ДО ДІЯЧА ПАСІЧНИЦЬКОГО КООПЕРАТИВНОГО РУХУ ТА НАУКОВЦЯ

МОВНА Уляна

  • ORCID ID: http: //orcid.org / 0000-0002-9763-2455
  • докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: movlana@ukr.net

Анотація. Мета статті — окреслити життєвий і творчий шлях українського пасічника, науковця та громадського діяча Михайла Боровського (1891—1989), який своєю невсипущою працею наближав настання незалежної Української держави. Особлива увага вділена львівському періоду його творчої, наукової, педагогічної та громадської діяльності, який тривав від 1927 до 1939 р. і виявився напрочуд плідним.

Спеціальних досліджень багатогранної постаті М. Боровського в Україні практично не існує, що і визначає актуальність цієї розвідки.

Об’єктом дослідження є власне постать М. Боровського, а предметом — його наукова та практична діяльність, спрямована на розвиток агрономічної науки, творення модерного українського пасічництва та консолідацію пасічницької спільноти.

У статті використано компаративний метод, метод історичної реконструкції, методику біографічних студій.

Ключові слова: Михайло Боровський, бджільництво, пасічницька кооперація, Пасічницька секція товариства «Сільський Господар», агрономія, природознавство, український.

Надійшла 9.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Розгін І. М.Л. Боровський. Біобібліографічний нарис життя, громадської і наукової праці з нагоди 70-річного Ювілею. Торонто, 1962. 48 с.
  • 2. Марунчак М.Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпег, 1986. С. 78—79.
  • 3. Ювілей голови ІДВ М. Боровського. Літопис Волині. Вінніпег, 1961. Ч. 5. С. 151—153.
  • 4. Наріжний С. Українська еміґрація: культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Прага, 1942. Ч. 1. 371 с. CCXXXII (Студії Музею визвольної боротьби України; Т. 1).
  • 5. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 302. Оп. 1. Спр. 740. 4 арк.
  • 6. Боровський М. Нарис історії сільсько-господарського шкільництва на західньо-українських землях 1900—1944. Вінніпег, 1974. 32 с.
  • 7. Боровський М. Пасічнича кооперація та її співпраця з т-вом «Сільський Господар». Крайове господарське товариство «Сільський Господар» у Львові. 1899—1944. Нью-Йорк, 1970. С. 552—557.
  • 8. Нарада Надзірної Ради і Управи «Роя». Український Пасічник. Львів, 1928. Чис. 5. С. 66.
  • 9. Промислова пасіка т-ва «Рій» у Львові. Український Пасічник. Львів, 1928. Чис. 2. С. 20.
  • 10. Вісти з краю. Загальні збори кооп. «Рій» у Львові. Сільський Господар. Львів, 1929. Чис. 4. С. 60.
  • 11. Приятель пасічника. Календар-записник для українських пасічників на 1939 р. За ред. М. Боровського. Львів, 1938. 96 с.
  • 12. Мовна У. Діяльність першого українського пасічницького кооперативу «Рій» (Львів; Холм, 1926—1944) (За матеріалами періодики). Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2010. Вип. 2 (18). С. 266—278.
  • 13. Центральний державний історичний архів України у Львові. Ф. 302. Оп. 1. Спр. 105. 1 арк.
  • 14. Мовна У. З історії пасічницької секції українського кра­йового товариства «Сільський Господар» у Львові (до 150-річчя з дня народження о. Ю. Дуткевича). Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2008. Вип. 11—12. С. 293—300.
  • 15. Боровський М. Головна Пасічнича Секція т-ва «Сільський Господар». Крайове господарське товариство «Сільський Господар» у Львові. 1899—1944. Нью-Йорк, 1970. С. 174—185.
  • 16. Фур І. Українська кооперація на Холмщині за німецької окупації, 1939—1944. Надбужанщина. Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя. Історично-мемуарний збірник. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1989. Т. 2. С. 681—697.
  • 17. Краєва пасічнича кооператива «Рій» в Холмі. Український пасічник. Львів, 1942. Чис. 1. С. 13.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »