« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 947—952

УДК 39(477) Шухевич:036(477.83-25) “18”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.947

ВОЛОДИМИР ШУХЕВИЧ ЯК АВТОР ПЕРШОГО ЦІЛІСНОГО УКРАЇНОМОВНОГО БЛОКУ «ПРОВІДНИК ПО ЛЬВОВІ» «ПРОВІДНИКА ПО ВИСТАВІ КРАЄВІЙ У ЛЬВОВІ» (1894)

МОВНА Маріанна

  • ORCID ID: http: //orcid.org/0000-0003-2473-6998
  • кандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Національної академії наук України,
  • відділ наукової бібліографії,
  • вул. Стефаника 2, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mari3anna@ukr.net

Анотація. У статті вперше розкривається роль В. Шухевича як автора першого цілісного україномовного блоку «Провідник по Львові» — «Провідника по виставі Краєвій у Львові» (1894) та характеризується змістове наповнення путівника. У ньому міститься уперше оприлюднений погляд українця на галицьку столицю кінця ХIX ст. — її історичну долювідчасузаснування аж досучасного суспільно-культурного тла в умовах Габсбурзької монархії, короткий архітектурно-функціональний огляд її найважливіших історичних пам’яток,практичніпоради щодо розміщення й заповнення дозвілля українських учасників виставки та її гостей. Об’єктом дослідження є постать В. Шухевича як автора першого цілісного україномовного блоку «Провідника по виставі Краєвій у Львові», а предметом — його конкретне фактологічне наповнення, яке донині спеціально не розглядалось в історичних розвідках, що актуалізує обрану проблематику. Задля розв’язання конкретно-дослідницьких завдань було використано компаративний, типологічний, метод історичної реконструкції, використовувалась методика біографістики.

Перспективи подальших студій полягають у висвітленні маловідомої іпостасі громадського діяча та етнографа В. Шухевича як автора першої україномовної путівникової інформації Львовом та популяризації ним українського павільйону на Крайовій виставці 1894 р. серед громадськості.

Ключові слова: Крайова виставка, Львів, український провідник, В. Шухевич, історичні пам’ятки.

Надійшла 3.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Мовна М. Путівники Львовом (друга половина XIX — початок XXI ст.): історико-бібліографічне дослідження. Львів, 2013. 604 с.
  • 2. Kowalczuk M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie Krajowej. Lwуw, 1894. 3, 170, VIII, 24 s.
  • 3. Провідник по павільонї Львівских руских товариств народних на виставі Краєвій. Учитель. 1894. Львів. Чис. 14/15. С. 233.
  • 4. Левицький В. Лїтература. Зоря. 1894. Львів. Лип. Чис. 13. С. 308.
  • 5. Провідник по павільонї Львівских руских товариств народних на виставі Краєвій. Уклав Володимир Шухевич. Львів, 1894. 60 с.
  • 6. Baranowski B. Przechadzka po Wystawie Krajowej r. 1894: maіy przewodnik po Wystawie Krajowej. Lwów, 1894. 32 s.
  • 7. Арсенич П. Володимир Шухевич (1849—1915). Життя і культурно-громадська та етнографічна діяльність: до 150-річчя від дня народження. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999. 87 с.
  • 8. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали до української етнології. Львів, 1899—1908. Ч. 1—5.
  • 9. Szuchiewicz W. Huculszczyzna. Lwуw: Nakіadem Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie, 1902—1908. T. 1—4.
  • 10. Провідник по Львові. Провідник по виставі Краєвій у Львові з особливим оглядом на віддїл етноґрафічний і на павільон руских народних товариств. Уклав Володимир Шухевич. Львів, 1894. С. 31—66.
  • 11. Шугуров М. Библіография. Киевская Старина. Ки­ев, 1895. Т. 50. № 7/8. С. 38.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »