« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 962—970

УДК 930.2:[323.28:355.425.4(477.83-22)”194/195″](093.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.962

ДЕЩИЦЯ ПРО РЕПРЕСОВАНИХ І ПОЛІТВ’ЯЗНІВ ІЗ ВОЛОСЯНКИ

СОКІЛ Василь

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу,
  • член-кореспондент НАН України,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. Серед історичних подій середини ХХ ст. у Західній Україні важливе місце посіла національно-визвольна боротьба проти радянської окупації, яка відзначалася своїми звитягами, часто-густо масовими репресіями проти учасників та місцевого населення у вигляді катувань, ув’язнення чи заслання за військову чи політичну діяльність незгідних з тоталітарним ладом. Основу статті склали розвідки біографічного плану про окремі особи з села Волосянки  Сколівського району Львівської області. В центрі уваги  — історичні відомості про них, розповіді самих учасників подій чи переповідання рідних. У такий спосіб відображено розмаїття думок та оцінок. Вони становлять предмет дослідження.

Мета статті — висвітлити біографічні відомості учасників національно-визвольних змагань 1940—1950-х рр., особливо їхній спротив окупаційній владі та мужньо перенесені поневіряння у застінках НКВС, засланнях, тюрмах.

Джерельною базою для написання пропонованої публікації стали статті енциклопедичного характеру, відомості про народження тієї чи іншої особи, її родовід, почерпнуті з метричних книг, що знаходяться в парохіальному архіві села. Істотну частку займають наративи, які розкривають тему національно-визвольної боротьби.

Методологія дослідження базується на аналізі відповідних історичних, біографічних відомостей, архівних даних, думках і поглядах рідних, польових спостереженнях автора.

Ключові слова: національно-визвольна боротьба, УПА, репресії, заслання, політв’язні.

Надійшла 21.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Метрична книга с. Волосянки (початок ХІХ — середина ХХ ст.). Парохіальний архів села Волосянки. Арк. 221 (Зберігається у місцевій церкві).
  • 2. Читальня «Просвіти» у Волосянці. Звідомлення від 31 грудня 1934 р. Центральний державний історичний архів у Львові. Ф. 348. Оп. 1. Од. зб. 1645. Арк. 22.
  • 3. Читальня «Просвіти» у Волосянці. Звідомлення від 26 січня 1936 р. Центральний державний історичний архів у Львові. Ф. 348. Оп. 1. Од. зб. 1645. Арк. 34.
  • 4. Посвідка Церковної Ради про виплату грошей за ремонтні роботи А.П. Гриціву від 14 червня 1959 р. Парохіальний архів села Волосянки. Арк. 1.
  • 5. Договір № 53 на виконання ремонтних робіт населенню, виданий А.П. Гриціву 27 лютого 1976 р. Парохіальний архів села Волосянки. Арк. 2.
  • 6. Квитанція, видана Церковною радою А.П. Гриціву за виконання ремонтних робіт 19 квітня 1981 р. Парохіальний архів села Волосянки. Арк. 3.
  • 7. Овсієнко В.В. Луцик Михайло Петрович. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2017. Т. 18. С. 147.
  • 8. Пащенко В.М. Маркович Василь Онисимович. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2018. Т. 19. С. 245.
  • 9. Пащенко В. Воїн УПА Бойківщини і Запоріжжя. Дзвін. 2016. № 7. С. 177.
  • 10. Репресовані та політв’язні. Зап. 27 липня 2017 р. В. Сокіл від Тухляна Миколи, 1956 р. н., у с. Волосянці Сколівського р-ну Львівської обл. Домашній архів В. Сокола. Арк. 5—9.
  • 11. Репресовані та політв’язні. Зап. 8 липня 2017 р. В. Сокіл від Юрків (Муштук) Єфросинії у с. Волосянці Сколівського р-ну Львівської обл. Домашній архів В. Сокола. Арк. 12—15.
  • 12. Репресовані та політв’язні. Зап. 12 липня 2018 р. В. Сокіл зі слів дочки Яреми Гриціва — Марії (у заміжжі Білинець), 1963 р.н., у с. Волосянці Сколівського р-ну Львівської обл. Домашній архів В. Сокола. Арк. 18—23.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »